Правове регулювання інструментів передачі активів і зобов'язань при виведенні неплатоспроможних банків з ринку : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2024
Authors
Ященко, Катерина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 "Право" (08 – Право). – Національний університет !Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового регулювання інструментів передачі активів та зобов’язань при виведенні неплатоспроможних банків з ринку і є вкладом до сучасної наукової дискусії, покликаної вдосконалити підходи до банківського антикризового законодавства. У дисертації охарактеризовано становлення, теперішній стан та тенденції подальшого розвитку правового регулювання виведення неплатоспроможних банків з ринку у світі. Досліджено наукові джерела, рекомендації Базельського комітету, Ради фінансової стабільності, Міжнародної асоціації страхування депозитів, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, а також законодавство та практику його застосування у трьох юрисдикціях – США, що має єдиний режим для виведення неплатоспроможних банків з ринку ("singletrack regime"), Європейського Союзу, що має подвійний режим – спеціальний режим для випадків, коли виведення певного банку розглядається як публічний інтерес, і законодавство про банкрутство юридичних осіб у інших випадках ("dual-track regime"), та України, що має єдиний режим, однак відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, взяла на себе зобов’язання імплементувати законодавство Європейського Союзу. Проаналізовано повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відповідності найкращим міжнародним практикам. Визначено прогалини і сформульовано пропозиції щодо їх усунення, зокрема запропоновано передбачити в українському законодавстві право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати поєднання різних інструментів виведення банків, виходячи з конкретної ситуації. На основі міжнародного досвіду розглянуто всю систему інструментів виведення неплатоспроможних банків з ринку, з якої виокремлено ті інструменти, які передбачають передачу активів і зобов’язань неплатоспроможного банку, а саме інструмент передачі активів та зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку, інструмент перехідного банку та інструмент відокремлення активів (компанія з управління активами), а також досліджено принципи застосування інструментів в світі та Україні. Досліджено практику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб застосування інструментів виведення неплатоспроможних банків з 2012 року, коли Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був наділений повноваженнями
щодо виведення неплатоспроможних банків із ринку, по 2023 роки. Встановлено, що інструменти, інші ніж ліквідація застосовувалися лише у десяти випадках, а також встановлено причини такого вибору. Досліджено концепцію та практику застосування інструменту передачі активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку. При цьому розглянуто поняття інструменту, умови та мету його застосування, повноваження, якими повинен бути наділений орган врегулювання для застосування цього інструменту, а також порядок визначення активів та зобов’язань, що передаються, а також види інструменту передачі активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку залежно від активів та зобов’язань, що передаються, (такі як базова передача, передача з портфелем кредитних договорів, передача всієї діяльності) та залежно від рішень, що зменшують ризики для приймаючого банку (передача з опціоном «пут» на деякі з активів, передача з пулом активів, передача з розподілом збитків). Крім того, розглянуто вимоги до приймаючого банку, а також переваги та недоліки інструменту. Автор дійшов висновку, що ефективні правові режими повинні передбачати інструмент передачі активів та зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку для всіх банків, а не
лише тих, виведення яких розглядається як публічний інтерес. Досліджено порядок надання фінансової підтримки приймаючому банку, включаючи фінансування за рахунок внутрішніх ресурсів банку, зовнішнє фінансування, а також забезпечення додаткових варіантів фінансування у кризових випадках. Зроблено висновок, що ефективні правові режими повинні передбачати право страховиків депозитів надавати обмежену фінансову підтримку при застосуванні інструменту передачі активів та зобов’язань
неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку. Особлива увага на альтернативні форми надання підтримки, такі як договори про розподіл збитків,
ефективність яких доведена практикою. Розглянуто особливості порядку застосування інструменту передачі активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку, включаючи такі етапи, як підготовка, експертиза фінансово-господарської діяльності органом врегулювання, оголошення конкурсу і маркетинг, експертиза фінансово-господарської діяльності потенційними покупцями, проведення конкурсу, оголошення переможця конкурсу і підписання договору. Виявлено
основні принципи, які повинен відповідати порядок застосування інструменту передачі активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку. Вказано на необхідність забезпечення потенційним покупцям достатнього часу та інформації про активи та зобов’язання, щоб дозволити провести оцінку ризиків та сформувати пропозицію для участі у конкурсі на виведення неплатоспроможного банку з ринку. Досліджено концепцію та практику застосування інструменту перехідного
банку, включаючи поняття інструменту, мету та умови його застосування, повноваження, якими повинен бути наділений орган врегулювання для застосування інструменту, вимоги до перехідного банку, структури власності та капіталізації, а також переваги та недоліки інструменту перехідного банку. Автор дійшов висновку, що незважаючи на загальний підхід, який полягає в тому, що інструмент перехідного банку повинен застосовуватися до складних випадків (переважно системно важливих банків), цей інструмент може застосовуватися також до малих і середніх банків, що доводить успішна практика його застосування. При цьому ефективні правові режими повинні
забезпечувати, щоб використання перехідного банку відповідало цілям процедури і принципам вибору інструментів виведення неплатоспроможних банків з ринку. Розглянуто особливості створення перехідного банку, корпоративного управління в перехідному банку, особливості його діяльності та припинення. При цьому вказано на необхідність забезпечення спрощеного порядку створення та авторизації перехідного банку, збереження органом управління контролю за перехідним банком, виключаючи повноваження щодо затвердження установчих документів, призначення або затвердження і звільнення керівників перехідного банку, визначення їхньої винагороди, схвалювати стратегію і профіль ризику перехідного банку. Автор дійшов висновку, що ефективні правові режими повинні передбачати всі такі підстави припинення перехідного банку як приєднання (злиття) перехідного банку до іншого банку, продаж більшості акцій перехідного банку третій особі, набуття третьою особою всіх або майже всіх активів та зобов’язань перехідного банку, ліквідація всіх активів з виконанням всіх зобов’язань перехідного банку та ліквідація у разі спливу строку, на який був створений перехідний банк. Досліджено концепцію та практику застосування інструменту відокремлення активів, включаючи поняття інструменту, мету та умови його
застосування, повноваження, якими повинен бути наділений орган врегулювання для застосування інструменту, переваги і недоліки інструменту, а також альтернативні підходи у юрисдикціях, де не використовується інструмент відокремлення активів. Встановлено, що інструмент застосовується у випадку системних криз. При цьому такий інструмент може застосовуватися лише разом з іншими інструментами виведення неплатоспроможних банків з ринку. Розглянуто підходи щодо визначення предмету діяльності компанії з управління активами, особливості створення компанії з управління активами, структури власності компанії з управління активами, корпоративного управління в такій компанії та особливості її припинення. У випадках, коли правовий режим передбачає інструмент відокремлення активів, необхідно забезпечити, щоб
компанія з управління активами мала чітко визначений вузький предмет діяльності і створювалася на визначений строк із гарантіями операційної незалежності та дотриманням принципів якісного і прозорого управління. Проведене дослідження узагальнило і доповнило теоретичні підходи щодо характеристик і особливостей регулювання інструментів передачі активів та зобов’язань, які необхідно враховувати при розробці і вдосконаленні законодавства про виведенні неплатоспроможних банків. У висновках до розділів, а також у висновку до дисертації автором запропоновано детальні рекомендації щодо розвитку законодавства України. Результати дисертаційного
дослідження високо оцінені Департаментом розвитку ринку капіталів та фінансового ринку Європейського банку реконструкції та розвитку і враховані при підготовці програми його діяльності. Пропозиції та рекомендації використовувалися при наданні технічної допомоги із розвитку законодавства у країнах діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку.
Description
The dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, Specialty 081 "Law" (08 – Law). – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2024.
The dissertation is devoted to the legal regulation of tools for transferring assets and liabilities in bank failure management and aims to contribute to the current scientific discourse on ways to improve bank crisis management frameworks. The dissertation describes formation, current state and development trends in bank failure management regimes worldwide. It draws upon diverse scientific literature, alongside recommendations the Basel Committee on Banking Supervision, Financial Stability Board, International Association of Deposit Insurers, International Monetary Fund, World Bank. Moreover, it scrutinizes the legislative frameworks and their application within three distinct legal jurisdictions: the United States, which employs a unified approach for the management of failed banks ("single-track regime"); the European Union, which adopts a strategy allowing for a special regime
in instances where a bank's withdrawal is deemed to be in the public interest, and standard corporate insolvency legislation otherwise ("dual-track regime"); and Ukraine, which maintains a unified approach yet is committed to aligning with EU legislation pursuant to the Association Agreement between the European Union, the European Atomic Energy Community, and their Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. This dissertation also evaluates the powers of the Deposit Guarantee Fund in adhering to best international practices, identifies existing legislative shortcomings, and proposes enhancements, including the recommendation to empower Ukraine’s Deposit Guarantee Fund with the flexibility to combine various bank failure management tools, tailored to the specifics of each case. Drawing upon international practices, this dissertation examines the entire system of bank failure management tools, from which the author distinguishes those tools which provide for the transfer of assets and liabilities of the failed bank. These
include a transfer of assets and liabilities in favour of an assuming bank, a bridge bank, and an asset separation tool (an asset management company). The principles of choosing a particular tool in Ukraine and other jurisdictions are also explored. An indepth examination of the Deposit Guarantee Fund’s practice of managing banks failures from 2012 (when relevant powers were vested in the Deposit Guarantee Fund) to 2023 reveals a limited application of tools other than liquidation. Only in ten cases other tools were used. The study identifies the factors influencing such choice of bank failure management tools. The dissertation examines the concept and practice of application of the transfer of assets and liabilities of a failed bank in favour of an assuming bank as a bank failure management tool. It encompasses a detailed exploration of the definition of the tool, objectives and prerequisites for its application, the powers that should be vested in the resolution authority to apply the tool, procedure for identifying the assets and liabilities to be transferred, and the types of transfers based on chosen assets and liabilities (such as basic transfer, transfer with a portfolio of loan agreements, whole bank transfer) and risk mitigation solutions (such as transfer with put option, transfer with asset pools, loss share transfer). Further, the analysis reviews requirements for assuming banks, alongside the advantages and disadvantages associated with employing this tool. Conclusively, the author argues that effective legal regimes shall provide for the transfer of assets and liabilities of a failed bank in favour of an assuming bank as a bank failure management tool for all banks, not solely in cases when the bank failure
management is regarded as a public interest. The study explores financing support mechanisms for transferring assets and liabilities of a failed bank in favour of an assuming bank, including financing from the failed bank's internal resources, external financing, and additional financing options in case of crisis. It is concluded that effective legal regimes should envisage for the right
of deposit insurers to provide limited financial support in case of transfer assets and liabilities of a failed bank in favour of an assuming bank. Particular attention is paid to alternative forms of support, notably loss-sharing agreements, which have proven to be effective in practice. Furthermore, the study reviews the procedure for transferring assets and liabilities in favor of the assuming bank which includes preparation, due diligence by the resolution authority, announcement of the competition and marketing, due diligence
by potential purchasers, competitive bidding processes, announcement of a winning bidder, signing the contract with a winning bidder. The author identifies the main principles that should be reflected in the design of the procedure for transferring assets and liabilities in favor of the assuming bank. This approach underscores the importance of providing sufficient time and detailed information about assets and liabilities to accurately evaluate risks and facilitate informed decision-making by potential purchasers, aiming to optimize outcomes of the bidding processes. The dissertation examines the concept and practice of application of the bridge bank tool, including the definition of the bridge bank, objectives and prerequisites for its application, the powers that should be vested in the resolution authority to apply the
bridge bank tool, requirements for the bridge bank, its ownership structure and capitalization, as well as merits and potential drawbacks of the tool. The conclusion drawn suggests that, contrary to the predominant viewpoint which reserves the use of bridge banks for complex cases (mainly systemically important banks), this tool holds potential applicability for small and medium-sized banks as well, as evidenced by the successful practice of its application. At the same time, the legal framework should ensure that application of the bridge bank tool aligns with the overarching objectives of the bank failure management process and adheres to the principles guiding the choice of the bank failure management tool. The dissertation further explores the peculiarities of establishing a bridge bank, its corporate governance, and peculiarities of its operation and termination. Emphasis is placed on the necessity for a simplified establishment and authorization procedure
for a bridge bank, maintaining resolution authority’s control over a bridge bank
including in approving constituent documents, managerial appointments, compensation, strategy and risk profile of the bridge bank. The dissertation concludes that effective legal regimes should provide for all such grounds for termination of a bridge bank as merger with another bank, sale of a majority of bridge bank’s shares to a third party, acquisition by a third party of all or substantially all bridge bank’s assets and liabilities, liquidation of all assets with fulfilment of all liabilities of the bridge bank, and liquidation upon expiration of the period for which the bridge bank was established.
The dissertation examines the concept and practice of application of the asset
separation tool, encompassing its definition, objectives and prerequisites for its application, the powers that should be vested in the resolution authority to apply the asset separation tool, merits and potential drawbacks of the tool, while also exploring alternative mechanisms adopted in jurisdictions that do not employ this tool. It is established that the asset separation tool is predominantly invoked during systemic crises. At the same time, it may be used only together with other bank failure management tools. The dissertation also analyses approaches towards determining asset management company’s mandate, peculiarities of establishing an asset management company, ownership structure of an asset management company, its corporate governance, and peculiarities of its wind-down. In legal frameworks that provide for an asset separation tool, it is imperative to ensure that an asset management company used in bank failure management has a clearly defined, narrow operational scope and is established for a defined period of time while safeguarding its operational autonomy and adherence to
principles of effective, transparent governance. The study summarizes and provides for further development of the theoretical approaches towards characteristics and peculiarities of regulation of tools for transferring assets and liabilities, which should be taken into account when introducing or enhancing bank failure management frameworks. Detailed recommendations for improving Ukraine’s legal framework are provided in conclusions to the chapters and in the conclusion to the dissertation. The results of the dissertation were highly appreciated by the Capital & Financial Market Development Department of the European Bank for Reconstruction and Development (hereinafter – EBRD) and used in preparing the department’s program. Suggestions and recommendations were used when providing technical assistance on improving legal frameworks at the EBRD’s countries of operation.
Keywords
неплатоспроможність, банк, банки, кредит, депозит, гарантування вкладів фізичних осіб, передача активів і зобов’язань, перехід прав, відступлення права вимоги, виділ, захист, захист прав, відповідальність, юридична визначеність, цивільно-правова політика, дисертація, insolvency, bank, banks, credit, deposit, household deposit guarantee, transfer of assets and liabilities, transfer of rights, assignment of claims, separation, protection, protection of rights, liability, legal certainty, civil law policy
Citation
Ященко К. Ю. Правове регулювання інструментів передачі активів і зобов'язань при виведенні неплатоспроможних банків з ринку : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Ященко Катерина Юріївна ; науковий керівник: Посполітак В. В. ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2024. - 340 с.