Стаття присвячена метричному багатовимірному просторовому аналізу
президентських виборів 1999 р. в Україні. З використанням даних загальнонаціонального
передвиборного опитуванння оцінюються просторові позиції восьми
головних кандидатів та ідеальні точки респондентів у тому ж самому проблемному
просторі. Зроблено висновок, що хоча в цих оцінках відбиті такі ж
основні проблеми, як і під час парламентських виборів 1998 р. (націоналізм
і ставлення до ринкових реформ), і хоча знову, як і в 1998 p., сприйняття
відносних положень кандидатів у західній і східній частинах країни значною
мірою збігаються (при звичайних та очікуваних відхиленнях у загальних пріоритетах),
просторове відображення тут видається значно менш «стабільним»,
ніж у 1998 р. Виявлені також такі відмінності у відносних позиціях кандидатів,
що залишаються непоясненими в термінах основних проблем, які домінували
у виборах 1998 р. Зроблена спроба пояснити ці розбіжності за рахунок того,
що у 1999 р. набагато більшою мірою, ніж у 1998-му, при оцінці альтернативних
кандидатів респонденти враховували скоріше не «просторові проблеми»,
а інші чинники, особливо — специфічні характеристики кандидатів.
The article is devoted to a metric multidimensional spatial analysis of the 1999 Ukrainian
presidential election. Using data from a nation-wide pre-election poll, we estimate the spatial
positions of the eight leading candidates along with respondent ideal points in that same space.
Our conclusions are that although we see the same substantive issues reflected in these estimates
as in the 1998 parliamentary contests (nationalism and attitudes toward market reform), and
although, again as in 1998, both the Western and Eastern halves of the country agree largely in
their perceptions of the candidates' relative positions (with the usual and expected biases in
overall preferences), the spatial recovery here seems considerably less «stable» than in 1998.
We also find differences in candidate relative positions that seem inexplicable in terms of the
substantive issues that dominated the 1998 contests. We attribute these differences to the fact
that in 1999, respondents relied to a far greater extent than they did in 1998 when evaluating
the alternatives before them on factors other than «spatial issues» — notably, the idiosyncratic
characteristics of the candidates.
