Самоорганізованість населення як здатність до колективних дій, спрямованих на розв’язання
проблем громади, перебуває у фокусі уваги науковців, які розглядають її в контексті становлення
громадянського суспільства, формування місцевого самоврядування й активної діяльності міжнародних донорів, трансформації соціальних практик. Чинники, що впливають на здатність територіальної громади до самоорганізації, мають історичний, політико-правовий, соціальний та інформаційний характер.
Self-organization of the population as the ability for collective action to solve community problems has
been in the focus of researchers who view it in the context of civil society, local self-government, activities
of international donors and social practices transformations. Factors affecting the ability of community for
self-organization are of historical, political, legal, social and informational nature.
