A discussion about the correct use of literary terminology appeared at the International Scientific
Conference dedicated to the 400-th anniversary of the Kyiv-Mohyla Academy “Ad fontes – To the sources”
(Kyiv, 12–14 October 2015). These two terms (“Greek-Slavic” and “Latin-Polish”) are used by Ukrainian
literature historians to indicate the stylistic types of the oratorical prose of XVII century. Editors invited the
leading experts on Ukrainian Baroque literature to participate in the discussion.
Therefore, is it correct to oppose the terms “Greek-Slavic” and “Latin-Polish” types of preaching?
На Міжнародній науковій конференції до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії
«Ad fontes – До джерел» (Київ, 12–14 жовтня 2015 р.) виникла дискусія про коректність вживання
двох традиційних термінів, котрими історики української літератури здавна позначають стильові
різновиди ораторської прози XVII ст.: «греко-слов’янський» та «латино-польський». Редакція
запросила до участі в обговоренні провідних фахівців з літератури українського бароко.
Отже, наскільки коректне протиставлення «греко-слов’янського» та «латино-польського»
типів проповідництва?
