У статті аналізуються особливості письменницької манери Дженет Вінтерсон на прикладі роману
«Викохуючи вишню», зокрема заперечення наративної цілісності, деконструювання часових площин,
оригінальне представлення тендерної тематики. Відзначається, що для творчості письменниці характерне
парадоксальне поєднання постмодерних ознак з інтенціями демодернізації, також: у ній отримує
розвиток пріоритетна тенденція сучасної британської прози - переписування класичних наративів.
The article focuses on the features of Jeanette Winterson's style manifested in her novel Sexing the Cherry,
particularly rejection of narrative unity, deconstruction of time planes, and original presentation of gender
themes. Besides, the paradoxical combination of postmodern elements with intentions of demodernization is
displayed in her works as well as employing of a prevailing tendency in contemporary British novel that is
rewriting of classical narratives.
