Abstract:
У статті представлено спробу розширити коло джерелознавчих ресурсів історико-філософських досліджень; до їх числа варто додати результати саморефлексії та егоісторії самих істориків філософії. Спираючись, головним чином, на сучасний французький досвід у галузі методології історії філософії, автор ставить перед собою питання, чи не приводить урізноманітнення поглядів на статус і типи суб'єктів філософування до більш проробленого та деталізованого підходу до аналізу постатей самих істориків філософії та інституційних основ історико-філософського знання.
Description:
In the article is presented an attempt to extend the sphere of source studying resources of the historical
and philosophic investigations: to their number it is needed to add the results of self-reflectiveness and
self-history of the historians of philosophy. Mainly leaning on modern French experience in the field of
methodology of the history of philosophy, an author is set to the question, whether does not lead
diversifying of views on status and types of the subjects of philosophizing to more done and gone into
details approach to the analysis of the historians of philosophy and institutional bases of historicphilosophical
knowledge.
