У статті розглянуто основні підходи до концепту музики як об’єкта наукового теоретизування в соціологічній теорії ХХ століття. Окреслено два протилежних погляди на музику як соціальне явище – як продукт і ілюстрацію чинного соціального порядку та як результат індивідуальних практик. Проаналізовано особливості, переваги й недоліки обох підходів крізь призму досліджень провідних представників напрямів, як-от Теодор Адорно та Тіа де Нора.
The article discusses the basic ways in which music is defined and theorized in contemporary sociological theory. Two major approaches are outlined and juxtaposed – music as a product and snapshot of the actual social order and music as a result of individual practices. Each approach theoretical and methodological specifics, advantages, and disadvantages is analyzed and highlighted based on selected research, particularly
T. Adorno and T. DeNora’s writings.
