У статті здійснюється спроба спростувати думку про однозначний якісний занепад єзуїтської освіти на українських землях Речі Посполитої в 1648 - 1670 рр. З цією метою аналізуються тодішні зміни у рівні інтелектуальної підготовки місцевих єзуїтських педагогів, зрушення у ступені поширеності серед них знання іноземних мов і досвіду перебування за кордоном, обсяг і структура їхньої творчої спадщини.
In this article the author attempts to refute the opinion about the Jesuit education s
j unambiguous qualitative decline on Ukrainian lands o f Polish-Lithuanian Commonwealth in 1648 - 1670. The attention is paid to the analysis o f the changes in
local Jesuit teachers ’ level o f intellectual training, o f the alterations o f prevalence among them the cases o f studying foreign languages and staying abroad, o f the amount
and the components o f teachers ’creative heritage.
