Статтю присвячено обґрунтуванню темпоральної природи прекрасного в динамічній структурі
людського існування. Розглядаючи прекрасне як естетичний досвід, автор виокремлює три аспекти
аналізу: онтологічний, комунікативний, екзистенціальний – та формулює гіпотезу про причини відмови
від краси в сучасному мистецтві.
The paper argues a temporary nature of the beauty in the human dynamical experience system. Examining
the beauty as an aesthetic experience the author differentiates three aspects of the analysis – ontological,
communicative, existential, and does a hypothesis about causes of rejection of the beauty in contemporary art.
