Спираючись на базові поняття пуанкаре-інваріантних методів опису фізичної системи, які ґрунтуються на теоретико-груповій інтерпретації поняття прямої взаємодії автори подають стислий огляд певних аспектів Сідхартхової концепції голістичного Всесвіту. Б. Г. Сід-xapmx запропонував квантово-механічний підхід та космологію, покликану вирішити ті ж проблеми, що й підхід Хойла—Нарлікара. Це дало можливість об'єднати підходи Дірака та Фейнмана—Уїлера водночас обґрунтовуючи й роз'яснюючи певні їх аспекти. У пропонованій праці обговорюються можливості застосування в межах Сідхартхової коцепції голістично-го Всесвіту опрацьованих авторами методів одночасової релятивістичної динаміки та феноменологічного формулювання нелокальної миттєвої релятивістичної взаємодії. З'ясовується перспектива розбудови квантово-механічної версії обговорюваних проблем.
Started from basic concepts of Poìncarè-invariant methods of description of the relativistic actionat-
a-distance interactions a short outline of some aspects of Sidharth conception of Instantaneous
action-at-a-distance in a holistic Universe is given. B. G. Sidharth considered a quantum theoretic
description and cosmology which parallels the Hoyle—Narlicar approach. This leads to a synthesis
and justification of the Dirac and Feynmann—Wheeler approaches clarifying the conceptual problems
in the process. Connections of these approaches with those of both single-time methods in relativistic
dynamics and phenomenological formulation of relativistic action-at-a-distance gravity are discussed.
