eKMAIR

Тютюнокуріння серед медичних працівників

Show simple item record

dc.contributor.author Андрєєва, Тетяна uk
dc.contributor.author Красовський, Костянтин uk
dc.date.accessioned 2009-11-04T13:48:17Z
dc.date.available 2009-11-04T13:48:17Z
dc.date.issued 2007
dc.identifier.citation Андрєєва Т. Тютюнокуріння серед медичних працівників / Т.І. Андреєва, К.С. Красовський // Судинні захворювання головного мозку. - 2007. - № 6 – C. 23-25. uk_UA
dc.identifier.uri http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/537
dc.description Smoking prevalence among health professionals in Ukraine Global Health Professionals Survey (GHPS) conducted in other countries under the leadership of CDC unfortunately was not yet done in Ukraine. According to the Institute of Cardiology in 1998, smoking prevalence among medical doctors was 43% for males and 19% for females. In 2003 researchers of the same institute reported that 38-45% of male physicians and 8.5-15% of female physicians smoke in Ukraine. In 2003, smoking among health professionals was estimated in a sample of 799 Ukrainian general practice physicians consisting of 287 men and 512 women in Kiev city, Lugansk oblast and Zhytomyr oblast, aged 21-77. The authors report the prevalence of never smoking in this survey: namely 64.5% among all physicians, 37.6% among male physicians, and 79.5% among female physicians, probably less relying on reports regarding current and past smoking. Based on the estimates from 2005 national representative survey of adult population in Ukraine with the use of WHO recommended questions both among women and men in Ukraine the ratio of past and current smokers is 1:5. Applying this to Squier et al. results, we can expect 52% of male, 17% of female and 29.6% of all physicians to be current smokers. Chaban and Turanskyj surveyed 140 medical students of 4-6 year, aged 22.5±2.3 (95 females and 45 males). Prevalence of smoking was 40% among male students and 23.2% among female students, 28.6% on average. Stoyka surveyed 620 physicians in Kiev and found 20.0±1.6% of them were smokers, 43.1±2.0% among male physicians, 9.0±1.2% among female physicians. It was found that smoking prevalence is higher among secondary level health professionals (44.0±3.0% of males and 11.9±3.8% females) than general practitioners (38.1±3.2% of males and 10.0±3.8% of females). Smoking prevalence was especially high among cancer surgeons. Stoyka makes conclusion that smoking prevalence among female health professionals in Kiev is significantly lower than that in Ukrainian population, while he did not find significant difference for male patients and health professional. Yet his results are lower than in other surveys of health professionals, and it’s unknown whether age-standardized rates were compared. Conclusion regarding smoking prevalence among health professionals Available studies do not allow observing any clear trend of smoking prevalence among health professionals in Ukraine. Like in general population, compared to those living in smaller settlements and in older age groups, among younger respondents living in larger cities (students in Kiev in this case) smoking is less prevalent in males and more prevalent in females. Again like in general population we observe upward trend smoking prevalence among male health professionals between 1998 and 2003. Unfortunately the characteristics of 1998 sample are unknown. If the sample was city based, higher prevalence in females and lower in males may be accounted for by that. Otherwise, the estimated prevalence of smoking in health professionals is slightly lower than that in general population with university education, while data do not allow estimating the significance of the difference. Practical recommendations regarding smoking of health professionals Health professionals smoking is not yet under thorough control and no incentives are provided for health professionals to get rid of smoking. Basing on the experience of developed countries, decrease of smoking prevalence among health professionals usually precedes similar trends in general population. Smoking control measures in both medical schools and in health care institutions could encourage health professionals to stop smoking and further to advise patients on this behavior. uk_UA
dc.description.abstract Поширеність куріння серед медичних працівників Всесвітнє опитування медичних працівників (GHPS), яке проводилося в інших країнах під керівництвом Центру контролю захворювань США, на жаль, ще не було проведено в Україні. За даними Інституту кардіології, в 1998 році поширеність куріння складала 43% серед лікарів-чоловіків та 19% серед лікарів-жінок. У 2003 році співробітники Інституту кардіології написали, що в Україні курить від 38 до 45% лікарів-чоловіків і від 8,5 до 15% лікарів-жінок. У 2003 році було проведено дослідження щодо куріння серед працівників охорони здоров'я у виборці з 799 українських лікарів загальної практики, що складалася з 287 чоловіків і 512 жінок в місті Києві, Луганській та Житомирській області, віком 21-77 років. Автори повідомляють про відсоток у цьому опитуванні тих, хто ніколи не курив: а саме 64,5% серед всіх лікарів, 37,6% серед лікарів-чоловіків, 79,5% серед лікарів жінок, ймовірно, менш покладаючись на дані опитування щодо куріння на час опитування і в минулому. На основі даних національного опитування дорослого населення України 2005 року із застосуванням рекомендованих ВООЗ питань, як серед жінок, так і серед чоловіків в Україні співвідношення колишніх і теперішніх курців складає 1:5. Застосувавши це співвідношення до даних Squier et al., ми можемо очікувати, що 52% чоловіків, 17% жінок і 29,6% всіх лікарів є теперішніми курцями. Чабан Т.І. і Туранський А.І. опитали 140 студентів медичного інституту 4-6 року навчання, віком 22,5±2,3 (95 жінок і 45 чоловіків). Поширеність куріння становила 40% серед студентів-чоловіків і 23,2% серед студентів жіночої статі, у середньому 28,6%. Стойка О.О. опитав 620 лікарів у Києві і знайшов, що 20,0±1,6% з них були курцями, 43,1±2,0% серед чоловіків та 9,0±1,2% серед жінок. Поширеність куріння є вищою серед вузьких спеціалістів (44,0±3.0% чоловіків і 11,9±3.8% жінок), ніж серед терапевтів (38,1±3,2% чоловіків і 10,0±3,8% жінок). Найвищий рівень щоденного куріння спостерігався серед онкологів-хірургів. За даними Стойки О.О., у Києві поширеність куріння серед лікарів у цілому достовірно нижча (20,0±1,6%), ніж серед пацієнтів (39,8±1,5), також вона нижча серед лікарів-жінок (9,0±1,2%), ніж серед пацієнток-жінок (25,3±2,2%), поширеність куріння серед чоловіків як лікарів (43,1±3,0%), так і пацієнтів (47,8±1,9%) знаходиться майже на одному piвні. Проте зазначені ним рівні куріння лікарів нижче, ніж в інших опитуваннях медичних працівників, і невідомо, чи були порівняні стандартизовані за віком показники. Висновки щодо поширеності куріння серед медичних працівників Наявні дослідження не дозволяють простежити жодної чіткої тенденції поширеності куріння серед медичних працівників в Україні. Картина є дуже подібною до того, яку спостерігаємо серед загального населення. У порівнянні з тими, хто мешкає у менших поселеннях, і тими, хто належить до старших вікових груп, серед молодших відповідачів, що живуть в більших містах (у даному випадку йдеться про студентів Києва), куріння є менш поширеним серед чоловіків і більш поширеним серед жінок. Відповідає тенденціям серед загального населення і те, що відбулося зростання поширеності куріння серед медичних працівників чоловічої статі між 1998 і 2003 роками. На жаль, характеристики вибірки 1998 року невідомі. Якщо вибірка була обмежена міським населенням, вища поширеність серед жінок і нижча серед чоловіків могла бути зумовлена саме цим. Після врахування вищенаведеного виявилося, що поширеність куріння серед медичних працівників трохи нижча, ніж серед загального населення з вищою освітою, хоча дані не дозволяють оцінити статистичну значущість цієї різниці. Практичні рекомендації щодо куріння медичних працівників Куріння серед медичних працівників все ще недостатньо контролюється, і не створено жодних стимулів для медичних працівників, щоб позбавитися від куріння. Досвід розвинутих країн показує, що зменшення поширеності куріння серед медичних працівників звичайно передує подібним тенденціям серед загального населення. Заходи контролю куріння як у медичних навчальних закладах, так і в установах охорони здоров'я могли б заохочувати медичних працівників припинити курити, а надалі надавати пацієнтам консультації щодо припинення куріння. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Д.В.Гуляєв uk_UA
dc.subject smoking uk_UA
dc.subject prevalence uk_UA
dc.subject health professionals uk_UA
dc.subject Ukraine uk_UA
dc.subject поширеність куріння uk_UA
dc.subject медичні працівники uk_UA
dc.subject куріння
dc.title Тютюнокуріння серед медичних працівників uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.relation.source Судинні захворювання головного мозку uk_UA
dc.relation.organisation Всеукраїнська громадська організація "Українська асоціація боротьби з інсультом" uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics