Abstract:
Критика розуму, розпочата Кантом у XVIII ст., не вщухає ось уже понад два століття, щоразу шукаючи інший об'єкт і щоразу стосуючись найважливіших культурних проблем. 1981 року ювілей "Критики чистого розуму" святкували й академічні філософи, і мислителі поза академічним істеблішментом по всьому світові. Від Радянського Союзу до Південноафриканської Республіки, зазвичай з центром у німецькому Майнці, проводилися конференції та симпозіуми, видавалися ювілейні збірки та монографії. Одним з таких «святкових» текстів стала "Критика цинічного розуму" - двотомова праця тоді ще маловідомого молодого письменника Петера Слотердайка (Peter Sloterdijk). Вийшла вона дещо із запізненням - через чергу у видавництві - 1983 року. Проте одразу після виходу книги ім'я Автора привернуло увагу читачів у Німеччині, а після перекладу англійською - в усьому світі. Книга швидко обросла скандалами, а її Автор перетворився на гостя численних телешоу, де мав змогу у черговий раз побачити правоту викладених - і критикованих ним - тез про цинізм сучасної культури.
