Методологічні засади реформування законодавства про цифрові права дитини в умовах гармонізації з правом ЄС на основі ризико-орієнтованого підходу
Loading...
Date
2025
Authors
Смирнова, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто методологічні засади реформування законодавства України у сфері захисту цифрових прав дитини з урахуванням потреби гармонізації з правом Європейського Союзу на основі ризико-орієнтованого підходу. Стрімкий розвиток цифрових технологій, насамперед систем штучного інтелекту та платформ спільного доступу до інформації та відео, породжує нові виклики для реалізації прав дитини та потребує системного правового реагування. Зазначається, що в науковій доктрині існують різні підходи до визначення цифрових прав, однак питання їх класифікації та формування вичерпного переліку залишаються дискусійними, що ускладнює постановку завдань для законотворчості. У зв’язку з цим пропонується орієнтуватись на оцінку ризиків, які сучасні цифрові технології створюють для реалізації прав дитини. На основі оновленої типології ризиків ОЕСР (ризиків контенту, поведінки, контактів і споживання, а також перехресних ризиків – ризиків конфіденційності, ризиків, пов'язаних з передовими технологіями, та ризиків для здоров'я та благополуччя дитини) окреслюється спектр проблем, що вимагають законодавчих рішень. Особливу увагу приділено діяльності платформ спільного доступу до інформації та відео і використанню систем штучного інтелекту як сферам, де ризики для прав дитини є найбільш актуальними. Проаналізовано ключові європейські програмні та нормативні документи, які формують стандарти у сфері захисту цифрових прав дитини, та законодавство України у цій сфері. Порівняльний аналіз показує, що українське законодавство містить лише фрагментарні норми щодо захисту цифрових прав дитини, тоді як відсутність комплексної державної стратегії ускладнює їх подолання. У висновках обґрунтовується необхідність впровадження ризико-орієнтованого підходу, що дозволяє визначати найбільш актуальні загрози та формувати превентивні механізми правового захисту цифрових прав дитини. Як першочергові завдання України визначено імплементацію положень GDPR, DSA та AI Act для створення цілісної та гармонізованої з європейськими стандартами моделі правового захисту цифрових прав дитини.
Description
The article examines the methodological foundations for reforming Ukrainian legislation in the field of protecting children’s digital rights, taking into account the need for harmonization with European Union law through a risk-based approach. The rapid development of digital technologies, particularly artificial intelligence systems, information – and video-sharing platforms, generates new challenges for the realization of children’s rights and requires a systematic legal response. It is noted that various approaches exist in legal scholarship to defining digital rights; however, the issues of their classification and the creation of an exhaustive list remain debatable, which complicates the formulation of legislative objectives. In this regard, the article proposes to focus on assessing the risks that modern digital technologies pose to the realization of children’s rights. Based on the updated OECD typology of risks (content, conduct, contact, and consumer risks, as well as cross-cutting risks such as privacy, advanced technologies, and risks to children’s health and well-being), the article outlines a range of problems requiring legislative
solutions. Particular attention is paid to the operation of information – and video-sharing platforms and the use of artificial intelligence systems as areas where risks to children’s rights are most acute. Key European policy and regulatory documents shaping standards in the field of children’ digital rights, as well as relevant Ukrainian legislation, are analyzed. The comparative analysis demonstrates that Ukrainian legislation contains only fragmented provisions on the protection of children’s digital rights, while the absence of a comprehensive national strategy complicates overcoming these deficiencies. The conclusions emphasize the necessity of implementing a risk-based approach, which makes it possible to identify the most pressing threats and develop preventive mechanisms for the legal protection of children’s digital rights. The article identifies the implementation of the GDPR, the DSA, and the AI Act as Ukraine’s priority tasks in building a coherent model of children’s digital rights protection harmonized with European standards.
Keywords
цифрові права дитини, ризико-орієнтований підхід, гармонізація з правом ЄС, системи штучного інтелекту, платформи спільного доступу до інформації, платформи спільного доступу до відео, стаття, children’s digital rights, risk-based approach, harmonization with EU law, artificial intelligence systems, information-sharing platforms, video-sharing platforms
Citation
111