Abstract:
Не зважаючи на те, що ідея розбудови громадянського суспільства залишається не реалізованою (принаймні в Європі та Америці), вона, схоже, й досі є об'єктом суспільно-наукової думки. Про це свідчать напрацьовані непоодинокі концептуальні положення стосовно того, яким має бути громадянське суспільство. Його розуміють як цілісну сукупність неполітичних і не політизованих духовних та економічних відносин в суспільстві, а також як спонтанну саморегуляцію людей, яка захищена відповідними правовими нормами від будь-яких проявів однобічної регламентації їхньої (людей) діяльності з боку держави. Разом з цим, громадянське суспільство не самоізолюється від держави, а навпаки, набуває ліберальних свобод через закріплення у конституції гнучких способів взаємодії з державою. Відтак, держава практично постає дієвим інструментом захисту прав людини.
