У статті йдеться про динаміку стилістичного використання росіянізмів-інтерферентів (суржикізмів) у художніх текстах з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. Виділено чотири етапи відповідно до
ролі суржику і суржикізмів у текстах та чотири типи мовців – продуцентів таких текстів у спів-
відношенні із загалом, що репрезентує націю.
