Біль як філософський концепт
Loading...
Date
2022
Authors
Циба, В'ячеслав
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Як і будь-яке інше відчуття, біль не містить критеріїв перевірки його правдивості. Спроба вписати його у мову фізики матиме суттєві проблеми. Такий опис страждатиме на редуктивність і
нівелюватиме спектр переживань, які не мають предметного відповідника. Крім того, самозвіти
про больові відчуття мають не суперечити поняттям, за посередництва яких біль стає доступним
для розуміння тими, хто його не відчував. Значні прогалини квантифікація болю, структурована за
фізикалістськими параметрами, демонструє і в полі медичної діагностики. Аналіз травматичного
психологічного болю показує, що принципів семантики недостатньо для визначення пролонгованого
в часі больового досвіду. З’ясування природи болю проливає світло на проблему боротьби репрезентаціонізму й редукціонізму. Особливу цінність для її уточнення й подальшого розв’язання має розрізнення неперехідних відчуттів за допомогою перехідних психологічних дієслів. Основою такого
підходу, щоправда, теж обмеженого у застосуванні серією емпіричних винятків, є спроба поєднати
лінгвістичну прагматику (Людвіґ Вітґенштайн) із різновидом матеріалізму (Джон Смарт) і критикою фізикалізму з функціоналістських позицій (Гіларі Патнем). Розгляд Декартового аргументу
сновидіння показує, що біль не вичерпується усвідомленням болю і не позначає собою лише стан
активності ума. У статті розглянуто амбівалентний характер болю, який унеможливлює його
розуміння лише як найпростішого відчуття. Реконструкція згаданих підходів до тлумачення болю
дала би можливість побачити його з перспективи, з якої біль може бути визначено як комплексне
поняття для цілого спектра переживань. Отже, висловлювання про біль доводять неусувність відношення між концептуальним і не-концептуальним елементами в судженні.
Like any other sensation, pain does not include criteria for verifying its credibility. To construe it by the language of physical science means to ignore many other substantial constraints complicating knowledge of pain. Such kind of description model would be reductive and incomplete regarding the full range of other sense impressions. Moreover, individual self-reports about someone’s pain sensations have to base on the noncontradictory concepts, and concept networks, with which they become accessible for understanding by those who do not actually feel pain. If structured by physicalist-like patterns, such a quantification of pains is open to serious gaps in the practices of medical diagnosis. Analyses of traumatic nonsomatic aches demonstrate that the tenets of semantics are not pretty good to determine the prolonged pain experience to be comprehended. Clarifying pains sheds light on the opposition between representationist and reductionist approaches to pain explanation. The starting point in this long way is to suppose a distinction between transitive and intransitive sensations, on the one hand, and between transitive and intransitive psychological verbs, on the other hand. It has principal importance for clarification and a further solution the problem of pain recognition. The backbone of this method, which is limited to a series of empirical exceptions as well, is to combine linguistic pragmatics (Ludwig Wittgenstein) with a sort of materialism (John Smart) and criticism of the hardcore physicalism from a functional standpoint (Hillary Putnam). What pain is not restricted to awareness of pain only but implies a state of mind’s activity as well, stems from the well-known Cartesian argument of dreaming. This article considers the ambiguity of pain, which makes it impossible to be understood it as the simplest feeling we have. Theoretic reconstruction the above-mentioned interpretations allows finding the perspective, from which pain might be described in terms of a complex concept covering a wide range of con-conceptual experiences. This gives reason to conclude that propositions about pain demonstrate that the internal relation in them between conceptual and non-conceptual affirms its irreversibility.
Like any other sensation, pain does not include criteria for verifying its credibility. To construe it by the language of physical science means to ignore many other substantial constraints complicating knowledge of pain. Such kind of description model would be reductive and incomplete regarding the full range of other sense impressions. Moreover, individual self-reports about someone’s pain sensations have to base on the noncontradictory concepts, and concept networks, with which they become accessible for understanding by those who do not actually feel pain. If structured by physicalist-like patterns, such a quantification of pains is open to serious gaps in the practices of medical diagnosis. Analyses of traumatic nonsomatic aches demonstrate that the tenets of semantics are not pretty good to determine the prolonged pain experience to be comprehended. Clarifying pains sheds light on the opposition between representationist and reductionist approaches to pain explanation. The starting point in this long way is to suppose a distinction between transitive and intransitive sensations, on the one hand, and between transitive and intransitive psychological verbs, on the other hand. It has principal importance for clarification and a further solution the problem of pain recognition. The backbone of this method, which is limited to a series of empirical exceptions as well, is to combine linguistic pragmatics (Ludwig Wittgenstein) with a sort of materialism (John Smart) and criticism of the hardcore physicalism from a functional standpoint (Hillary Putnam). What pain is not restricted to awareness of pain only but implies a state of mind’s activity as well, stems from the well-known Cartesian argument of dreaming. This article considers the ambiguity of pain, which makes it impossible to be understood it as the simplest feeling we have. Theoretic reconstruction the above-mentioned interpretations allows finding the perspective, from which pain might be described in terms of a complex concept covering a wide range of con-conceptual experiences. This gives reason to conclude that propositions about pain demonstrate that the internal relation in them between conceptual and non-conceptual affirms its irreversibility.
Description
Keywords
біль, вираження болю, кваліа, чуттєві враження, ум, локалізація болю, супер- спартанці, фізикалізм, Декарт, Вітґенштайн, Армстронґ, Смарт, Патнем, стаття, pain, pain expression, qualia, sense impressions, mind, pain location, superspartans, physicalism, Descartes, Wittgenstein, Armstrong, Smart, Putnam
Citation
Циба В. М. Біль як філософський концепт / Циба В. М. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2022. - Т. 9-10. - С. 33-48. - https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.34-48