Білгородські митрополити і "черкаські звичаї": книга та школа

Loading...
Thumbnail Image
Date
2022
Authors
Маслійчук, Володимир
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Церковна історія російсько-українського прикордоння є значною цариною для досліджень, зокрема в питанні зустрічі Московської православної церкви, що її посилено реформували, і церковного устрою численних переселенців на Слобідську Україну з Київської митрополії. Основним церковним адміністративним утворенням на Слобідській Україні була Білгородська єпархія, керована митрополитами у 1667–1721 рр. Важливими рисами прикордоння видаються: наявність книжок немосковського друку та поява шкіл. Уже перший білгородський митрополит Феодосій привіз до центру єпархії з Москви 150 літургійних книжок. Але за пізнішими даними московські книжки не домінували на даному просторі: значна їх частина була з київської, львівської і навіть острозької друкарень. Реєстр книжок Курязького монастиря, виданих до початку XVIII ст., та інші доступні реєстри свідчать про співіснування книжок різного друку у монастирських книгозбірнях та церквах. Так само характерною була і "шкільна традиція" створення шкіл при церквах — як у Київській митрополії. Своїх учителів із Москви білгородські митрополити не привезли, а "черкаські школи", мабуть, не контролювали. Дані приклади вчергове підкреслюють неодноманітність прикордоння та множинність ідентичностей.
The church history of the Russian-Ukrainian border is a significant area for research, in particular in the issue of the meeting of the Moscow Orthodox Church, which was intensively reformed, and the church structure of numerous immigrants to Slobodа Ukraine from the Kyiv Metropolis ("Cherkasy" (Ukrainians)). The main ecclesiastical administrative formation in Sloboda Ukraine was the Bilgorod diocese, ruled by metropolitans in 1667–1721. In this case, the important features of the border are the presence of non-Moscow printing books and the emergence of schools. Already the first Bilgorod Metropolitan Theodosius brought 150 liturgical books to the center of the diocese from Moscow. But according to later data, Moscow books did not dominate in this space: a significant part of the books was from Kyiv, Lviv, and even Ostroh printing houses. The register of books of the Kuryazh monastery, published before the beginning of the 18th century, and other available registers testify to the coexistence of books of various printings in monastery book collections and churches. The "school tradition" of the establishment of schools at churches, similar to the Kyiv Metropolitanate, was also characteristic. The Bilgorod metropolitans did not bring their teachers from Moscow and apparently did not control the "cherkasy schools". These examples once again emphasize the heterogeneity of the borderline and the multiplicity of identities.
Description
Keywords
прикордоння, Білгородська єпархія, книжка, київський друк, школа, митрополит, Київська митрополія, монастирі, священики, учителі, стаття, border, Bilgorod diocese, book, Kyiv printing, school, metropolitan, Kyiv Metropolitanate, monasteries, priests, teachers
Citation
Маслійчук В. Л. Білгородські митрополити і "черкаські звичаї": книга та школа / Володимир Маслійчук // Київська Академія. - 2022. - Вип. 19. - С. 153-176. - https://doi.org/10.18523/1995-025X.2022.19.153–176