Роль словотворчих формантів в ономасійній парадигмі
Loading...
Date
2021
Authors
Куцак, Ганна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті зроблено спробу визначити місце словотворчих формантів сучасної української літературної мови в ословленні об’єктів позамовної дійсності, з’ясувати особливості вживання словотворчих засобів залежно від номінативного наміру мовця. Описано випадки узвичаєного застосування словотворчих формантів у структурах різних ономасійних категорій – ономасійної категорії предметності, ономасійної категорії ознаковості (знаків дій і знаків-атрибутів), а також приклади
оказіонального словотворення, що унаочнюють традиції вербалізації навколишнього світу в різних сферах мовлення на тлі розвитку українського суспільства. Простежено, що ословлення за участі словотворчих формантів відбувається з одночасною генералізацією відповідно до граматичних особливостей сучасної української мови. З огляду на визначену раніше в мовознавстві загальну роль словотворчого форманта в номінативному процесі – експлікації ономасійної бази чи ономасійної ознаки – схарактеризовано словотворчі засоби сучасної української мови. Підтверджено, що
словотворчі іменникові, дієслівні й прикметникові суфікси слугують переважно для вираження ономасійної бази, а словотворчі префікси в ономасійній структурі експлікують здебільшого ономасійну ознаку. Установлено, що, добираючи засоби вербалізації складників категорії предметності чи категорії ознаковості (процесів, дій, ознак реалій дійсності), номінатори використовують насамперед регулярні словотворчі засоби, за якими щоразу закріплюється певна "мовна пам’ять" – своєрідна внутрішня форма. Спостерігаємо деяку прив’язаність словотворчого форманта до структури та наявних у ній елементів – інших словотворчих засобів, часто поєднаних із граматичними маркерами. Разом вони
становлять зразок для створення нової номінативної одиниці. Водночас завдяки так званій внутрішній формі словотворчого засобу оказіональна деривація демонструє його певну самостійність: у деяких контекстах він може набувати здатності самостійно вербалізувати поняття. Словотворчі форманти, що, так би мовити, випадають із мовних традицій ословлення реалій навколишнього світу, додають номінативній одиниці експресії.
The article attempts to determine the place of word-forming formants of modern Ukrainian literary language in the verbalization of objective reality; to find out the peculiarities of the use of word-forming means depending on the nominative intention of the speaker. The cases of traditional using of wordforming formants are described in the structures of different onomasiological categories – (in the onomasiological category of objectivity, the onomasiological category of sign (the signs of actions and signs-attributes)), as well as examples of occasional word formation that illustrate the traditions of verbalization of the world in different spheres of Ukrainian society. It is observed that verbalization with the participation of word-forming formants takes place with simultaneous generalization in accordance with the grammatical features of the modern Ukrainian language. Earlier, linguists defined the general role of the word-forming formant in the nominative process: verbalization of the onomasiological basis or onomasiological feature. Accordingly to this, the word-forming means of the modern Ukrainian language are characterized. It is confirmed that word-forming noun, verb and adjective suffixes are suitable mainly for expressing the onomasiological basis, and word-forming prefixes in the onomasiological structure verbalize the onomasiological sign first of all. It has been established that nominators verbalize elements of the category of objectivity or the category of sign (processes, actions, signs of realities of actuality) first of all via regular wordformation means, which are characterized by a certain "linguistic memory" – the kind of internal form. We observe some attachment of the word-forming formant to the structure and its existing elements – other word-forming means, which is a models that in combination with grammatical markers is for creating a new nominative unit. At the same time, the occasional derivationdemonstrates its certain independence due to the so-called internal form of the word-forming means: formant can acquire the ability to verbalize the concept independently in some contexts. Some word-forming forms do not correspond to the linguistic traditions of verbalization of the realities of the surrounding world and give expression to the nominative unit.
The article attempts to determine the place of word-forming formants of modern Ukrainian literary language in the verbalization of objective reality; to find out the peculiarities of the use of word-forming means depending on the nominative intention of the speaker. The cases of traditional using of wordforming formants are described in the structures of different onomasiological categories – (in the onomasiological category of objectivity, the onomasiological category of sign (the signs of actions and signs-attributes)), as well as examples of occasional word formation that illustrate the traditions of verbalization of the world in different spheres of Ukrainian society. It is observed that verbalization with the participation of word-forming formants takes place with simultaneous generalization in accordance with the grammatical features of the modern Ukrainian language. Earlier, linguists defined the general role of the word-forming formant in the nominative process: verbalization of the onomasiological basis or onomasiological feature. Accordingly to this, the word-forming means of the modern Ukrainian language are characterized. It is confirmed that word-forming noun, verb and adjective suffixes are suitable mainly for expressing the onomasiological basis, and word-forming prefixes in the onomasiological structure verbalize the onomasiological sign first of all. It has been established that nominators verbalize elements of the category of objectivity or the category of sign (processes, actions, signs of realities of actuality) first of all via regular wordformation means, which are characterized by a certain "linguistic memory" – the kind of internal form. We observe some attachment of the word-forming formant to the structure and its existing elements – other word-forming means, which is a models that in combination with grammatical markers is for creating a new nominative unit. At the same time, the occasional derivationdemonstrates its certain independence due to the so-called internal form of the word-forming means: formant can acquire the ability to verbalize the concept independently in some contexts. Some word-forming forms do not correspond to the linguistic traditions of verbalization of the realities of the surrounding world and give expression to the nominative unit.
Description
Keywords
словотворчий формант, похідна номінативна одиниця, ономасійна категорія, ономасійна структура, ономасійна база, ономасійна ознака, стаття, word-forming formant, derived nominative unit, onomasiological category, onomasiological structure, onomasiological basis, onomasiological sign
Citation
Куцак Г. М. Роль словотворчих формантів в ономасійній парадигмі / Куцак Г. М. // Нова філологія. - 2021. - № 83. - C. 161-167. - https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-23