Поняття та емоції: проблеми визначення суспільно-політичних феноменів і роль професійних спільнот
Loading...
Date
2021
Authors
Яковлєв, Максим
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Фундаментальні наукові дослідження і прикладні емпіричні студії не можливі без розробки категоріально-понятійного апарату. Разом із тим, як представлено у статті, процес надання визначень суспільно-політичним феноменами і сприйняття результатів цього процесу на емоційному рівні часто ускладнюють наукову роботу. Кількісна та якісна дослідницькі парадигми по-різному розглядають те, як треба правильно визначати поняття, оскільки орієнтуються на різну технологію дослідження: вимірювання показників вимагає чіткої операціоналізації поняття, тим часом як глибоке розуміння поглядів та інтерпретацій потребує "заглиблення в поняття". У межах інтерпретативної дослідницької парадигми також точаться дискусії щодо важливості контексту для розуміння понять: Кембриджська школа інтелектуальної історії наполягає на ключовому значенні контексту (за що її часто називають "контекстуалістською"), натомість німецька традиція Begriffsgeschichte не прив’язує розуміння концептів до плинних історичних обставин. На позначення контроверсійності самої природи ключових для суспільно-політичних дисциплін понять британський філософ Ґоллі у 1956 р. запропонував категорію "сутніснооспорювані концепти", якими для політичної науки є, приміром, поняття "свобода" чи "справедливість". Як показано в цій статті, окрім ідеологічної суперечливості понять, існує емоційна компонента сприйняття, яка може трансформуватися в часі, що, зокрема, проілюстровано на прикладі "тоталітарності" та "нейтралітету". Таке поняття, як "імперія", може поєднувати в собі компоненти ідеологічної спірності і залежно від неї мати різні емоційні навантаження, з огляду на ставлення до нього в тій чи іншій соціальній групі. Ще на початку минулого століття французький лінгвіст Антуан Меє показав, що ключову роль у трансформації значення понять відіграють соціальні групи, які формують власні спеціальні мови, з яких своєю чергою слова "мандрують" до інших спільнот і трансформуються, що доводить важливість сучасних професійних спільнот у цьому процесі.
Fundamental scientific research is impossible without a developed set of terms and definitions. However, as demonstrated in this article, the process of defining social and political phenomena and the perception of the results of this process on an emotional level often complicate the work of scientists. Quantitative and qualitative research paradigms differ in their approaches to the definition of concepts because their practical techniques of working with concepts are also different: measurement of indicators requires a strict operationalisation of concepts, meanwhile an in-depth understanding of beliefs and interpretations calls for “submersion into concepts”. There are also discussions within the interpretative paradigm about the importance of context in understanding concepts: the Cambridge school of intellectual history declared the key importance of context (hence it is often referred to as "contextualist"), and, in contrast, the German intellectual tradition of Begriffsgeschichte does not strictly tie the understanding of concepts to the changing historical circumstances. To define the controversial nature of key social and political concept, back in 1956 British philosopher B. W. Gallie introduced the notion of "essentially contested concepts", e.g. "freedom" or "justice" in case of political sciences. As this article shows, apart for the ideological controversy of concepts, there is also and emotional component of perception that can be transforming in course of time. It is illustrated on the examples of "totalitarianism" and "neutrality". Such concept as "empire" can combine the components of ideological controversy and, depending on them, have different emotional loadings, based on attitudes to it in different social groups. At the beginning of XX century a French linguist Antoine Meillet demonstrated that social groups play a key role in ways concepts change their meanings. The social groups form their specialised languages that "travel" from one group of communities to the others which proves the importance of professional communities in that process.
Fundamental scientific research is impossible without a developed set of terms and definitions. However, as demonstrated in this article, the process of defining social and political phenomena and the perception of the results of this process on an emotional level often complicate the work of scientists. Quantitative and qualitative research paradigms differ in their approaches to the definition of concepts because their practical techniques of working with concepts are also different: measurement of indicators requires a strict operationalisation of concepts, meanwhile an in-depth understanding of beliefs and interpretations calls for “submersion into concepts”. There are also discussions within the interpretative paradigm about the importance of context in understanding concepts: the Cambridge school of intellectual history declared the key importance of context (hence it is often referred to as "contextualist"), and, in contrast, the German intellectual tradition of Begriffsgeschichte does not strictly tie the understanding of concepts to the changing historical circumstances. To define the controversial nature of key social and political concept, back in 1956 British philosopher B. W. Gallie introduced the notion of "essentially contested concepts", e.g. "freedom" or "justice" in case of political sciences. As this article shows, apart for the ideological controversy of concepts, there is also and emotional component of perception that can be transforming in course of time. It is illustrated on the examples of "totalitarianism" and "neutrality". Such concept as "empire" can combine the components of ideological controversy and, depending on them, have different emotional loadings, based on attitudes to it in different social groups. At the beginning of XX century a French linguist Antoine Meillet demonstrated that social groups play a key role in ways concepts change their meanings. The social groups form their specialised languages that "travel" from one group of communities to the others which proves the importance of professional communities in that process.
Description
Keywords
концепти політичної науки, міждисциплінарні лінгвістично-політологічні дослідження, концептологія, політична теорія, методологія наукових досліджень, стаття, political science concepts, interdisciplinary linguistic-political studies, concepts’ studies, political theory, research methodology
Citation
Яковлєв М. В. Поняття та емоції: проблеми визначення суспільно-політичних феноменів і роль професійних спільнот / Максим Яковлєв // Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. - 2021. - Вип. 34. - С. 234-239. - https://doi.org/10.30970/PPS.2021.34.31