Peace as Process: Recipes for Russia-Ukraine War Settlement
Loading...
Date
2021
Authors
Taranenko, Hanna
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The Russia-Ukraine war is one of the most serious challenges of current international security agenda. Conflict resolution is an integral part of national security framework of any country. Comprehensive national security encompasses such components as political, military, informational, ideological, as well as cultural aspects. The research problem is that it is unknown which methods can be the most appropriate for Russia-Ukraine war settlement. The research goal is to analyze the current state of Russia-Ukraine war in depth and identify important lessons learned from previous confrontations that can be applied for the peace process invigoration. In particular, the research objectives are to analyze the cases of peaceful settlements in the Balkan states and Great Britain and also consider the peacemaking potential of international organizations, such as the EU, the Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE), the GUAM Organization for Democracy and Economic Development (GUAM) and Baltic – Adriatic – Black Sea Initiative. The selected methodology is qualitative case study. The study results are that one can find a lot of important lessons learned in the Balkan region. Sustainable peace in the Balkans can be achieved by including this region in the system of Euro-Atlantic cooperation. In the same vein as the Balkan countries, Ukraine should look for long-term political stability in the framework of Euro-Atlantic integration. Besides, a case of particular interest for Ukraine is the Troubles peace process in Great Britain. The main conclusions are that the Balkan states’ and Great Britain’s experience in conflict resolution can be of particular practical interest for Ukraine. One can note that peace is not a particular point in time, but rather a continuous process. Besides, one should pay attention to information component of the peace process and inform audiences about peacemaking efforts to the extent possible. In order to settle the Russia-Ukraine war in an efficient way one should also pay attention to the memory policy component. Ukraine should also use multilateral diplomacy tools, such as international organizations, in particular, the EU, OSCE, GUAM and Baltic-Black Sea-Adriatic Initiative in order to further fight international law infringements and promote the peace process. Prospects of further research are related to usage of cultural diplomacy and track-II diplomacy tools for the Russia- Ukraine war settlement.
Російсько-українська війна є одним із найсерйозніших викликів на поточному порядку денному глобальних безпекових питань. Розв'язання конфліктів є невід'ємною частиною системи національної безпеки будь-якої країни. Комплексний підхід до питань гарантування національної безпеки охоплює такі компоненти, як політичний, військовий, інформаційний, ідеологічний, а також культурний аспекти. Мета дослідження полягає в аналізі поточного стану російсько- української війни та визначенні важливих уроків, винесених з попередніх криз, які можуть бути застосовані для розв’язання конфлікту. Цілі дослідження полягають у аналізі кейсів мирного врегулювання в балканських державах та Великій Британії, а також врахування миротворчого потенціалу міжнародних організацій, таких як ЄС, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) та Балтійсько – Адріатично – Чорноморська ініціатива. Обрана методологія є якісним тематичним дослідженням (кейс-стаді). У результатах дослідження варто зазначити, що особливий інтерес для України являють засоби розв’язання конфліктів на Балканах та у Великій Британії. Можна знайти багато важливих уроків, винесених з урегулювання балканських криз. Сталого миру на Балканах можна досягти, включивши цей регіон до системи євроатлантичного співробітництва. Подібно до балканських країн, Україні слід шукати довгострокової політичної стабільності в рамках євроатлантичної інтеграції. Щодо кейсу Великої Британії слід звернути увагу на інформаційну складову процесу розв’язання конфлікту та інформувати аудиторію про миротворчі зусилля наскільки це можливо. Для ефективного врегулювання російсько-української війни слід також звернути увагу на компонент політики пам'яті. Можна зазначити, що мир – це не певний момент у часі, а радше тривалий і постійний процес. Основні висновки полягають у тому, що досвід Великої Британії та балканських країн у розв’язанні конфліктів може являти собою особливий практичний інтерес для України. Україні також слід використовувати потенціал багатосторонніх інструментів дипломатії таких, як міжнародні організації, зокрема, ЄС, ОБСЄ, ГУАМ та Ініціативу Балтійського, Адріатичного, Чорного морів (проєкт Тримор’я) з метою подальшої боротьби з порушеннями міжнародного права та сприяння врегулюванню військового конфлікту. Перспективи подальших досліджень пов'язані з використанням культурної дипломатії та інструментів дипломатії "другого рівня" (track-II diplomacy) для врегулювання російсько- української війни.
Російсько-українська війна є одним із найсерйозніших викликів на поточному порядку денному глобальних безпекових питань. Розв'язання конфліктів є невід'ємною частиною системи національної безпеки будь-якої країни. Комплексний підхід до питань гарантування національної безпеки охоплює такі компоненти, як політичний, військовий, інформаційний, ідеологічний, а також культурний аспекти. Мета дослідження полягає в аналізі поточного стану російсько- української війни та визначенні важливих уроків, винесених з попередніх криз, які можуть бути застосовані для розв’язання конфлікту. Цілі дослідження полягають у аналізі кейсів мирного врегулювання в балканських державах та Великій Британії, а також врахування миротворчого потенціалу міжнародних організацій, таких як ЄС, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) та Балтійсько – Адріатично – Чорноморська ініціатива. Обрана методологія є якісним тематичним дослідженням (кейс-стаді). У результатах дослідження варто зазначити, що особливий інтерес для України являють засоби розв’язання конфліктів на Балканах та у Великій Британії. Можна знайти багато важливих уроків, винесених з урегулювання балканських криз. Сталого миру на Балканах можна досягти, включивши цей регіон до системи євроатлантичного співробітництва. Подібно до балканських країн, Україні слід шукати довгострокової політичної стабільності в рамках євроатлантичної інтеграції. Щодо кейсу Великої Британії слід звернути увагу на інформаційну складову процесу розв’язання конфлікту та інформувати аудиторію про миротворчі зусилля наскільки це можливо. Для ефективного врегулювання російсько-української війни слід також звернути увагу на компонент політики пам'яті. Можна зазначити, що мир – це не певний момент у часі, а радше тривалий і постійний процес. Основні висновки полягають у тому, що досвід Великої Британії та балканських країн у розв’язанні конфліктів може являти собою особливий практичний інтерес для України. Україні також слід використовувати потенціал багатосторонніх інструментів дипломатії таких, як міжнародні організації, зокрема, ЄС, ОБСЄ, ГУАМ та Ініціативу Балтійського, Адріатичного, Чорного морів (проєкт Тримор’я) з метою подальшої боротьби з порушеннями міжнародного права та сприяння врегулюванню військового конфлікту. Перспективи подальших досліджень пов'язані з використанням культурної дипломатії та інструментів дипломатії "другого рівня" (track-II diplomacy) для врегулювання російсько- української війни.
Description
Keywords
Russia-Ukraine war, Ukraine, peace, OSCE, the European Union, article, російсько-українська війна, Україна, мир, ОБСЄ, Європейський Союз
Citation
Taranenko A. H. Peace as Process: Recipes for Russia-Ukraine War Settlement / Taranenko A. // Політичне життя. - 2021. - № 3. - С. 147-152. - https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.3