Генетично тюркські ойконіми Одещини: вмотивованість / невмотивованість перейменувань радянського періоду
Loading...
Date
2021
Authors
Вербич, Святослав
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті проаналізовано низку ойконімів сучасної Одеської області, які сформувалися в період турецько-татарської (ногайської) історії цього регіону, а також генетично тюркські назви, які болгарські переселенці перенесли на нове місце проживання зі своєї батьківщини наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст., що були змінені протягом 1944‒1945 рр. Акцентовано, що впродовж кінця XV‒XVIII ст. становлення ойконімії Північно-Західного Надчорномор’я, зокрема Одещини, відбувалося в тюркськомовному середовищі. Це підтверджують численні назви поселень на зразок Акмангит, Бугаз, Карамахмет, Татарбунари та ін., які тут виникли. Звернуто увагу на те, що стабільну мовно-етнічну ситуацію в цьому краї порушили російсько-турецькі війни 1768‒1774 рр., 1787‒1791 рр., 1806‒1812 рр., 1828‒1829 рр., унаслідок яких активізувалися, за сприяння уряду Російської імперії, процеси іноземного освоєння вказаної території, передусім переселенцями з-за Дунаю, які перенесли сюди з Болгарії чимало тюркських назв, як-от: Бургуджі (тепер Виноградівка Болградського р-ну), Ісерлі (Есирлі; тепер Вільне Болградського р-ну) та ін. Такі назви населених пунктів органічно доповнили переважно турецько-татарський складник місцевого ойконімікону. Наголошено, що найбільших змін ойконімна система Одещини зазнала в радянський період, після 1944 р., коли нова влада ініціювала перейменування так званих немилозвучних й етимологічно непрозорих назв тюркського походження. Унаслідок такого адміністративного втручання зникло багато історичних ойконімів, наприклад: Анадолу стало Долинським (тепер Ізмаїльський р-н), Ташлик — Кам’янським (тепер Болградський р-н), Турлак — Випасним (тепер Білгород-Дністровський р-н) тощо.
The article analyzes the oikonyms of the modern Odessa region, which were formed during the Turkish-Tatar (Nogai) history of this region. Much attention is given to the genetic Turkic names, which the Bulgarian settlers moved to a new place of residence from their homeland in the late XVIII — in the first half of the XIX century, and which were renamed during 1944‒1945. It is specially noted formation of the oikonomy of Odessa region during the end of XV‒XVIII centuries took place in a Turkic-speaking environment. This is confirmed by names of settlements such as Akmangit, Bugaz, Karamahmet, Tatarbunary, etc., which appeared here. It should be stressed that the stable linguistic and ethnic situation in this area was disturbed by the Russian-Turkish wars of 1768‒1774, 1787‒1791, 1806‒1812, 1828‒1829, as a result of which, with the assistance of the government of the Russian Empire, the processes of foreign development of this territory intensified, primarily immigrants from across the Danube, who brought here from their land many Turkic names, such as: Burguji (now Vynohradivka Bolgrad district), Iserli (Esirli; now Vilne Bolgrad district). Such names of settlements organic supplemented mainly the Turkish-Tatar component of the local oikonymicon. The greatest changes in the oiconymic system of Odessa region took place in the Soviet period, after 1944, when the new government initiated the renaming of the so-called unsympathetic and etymologically opaque names of Turkic origin. As a result of such administrative intervention, many historical oikonyms disappeared, for example: Anadolu became Dolynsky (now Izmail district), Tashlyk became Kamyansky (now Bolgrad district), Turlak became Vypasny (now Belgorod-Dniester district), and so on. From etymological and structural-semantic analysis of genetically Turkic oikonyms of Odessa region, one may conclude that most of the renamed names do not take into account either the derivational model, according to which the primary oikonym was introduced, or the internal form (appellate meaning) of its solid basis, which led to the appearance of random, artificial names. In independent Ukraine, especially in the Odessa region, the process of restoring the historical names of settlements continues, it is necessary to intensify it, to return the settlements to their original, historically formed, names.
The article analyzes the oikonyms of the modern Odessa region, which were formed during the Turkish-Tatar (Nogai) history of this region. Much attention is given to the genetic Turkic names, which the Bulgarian settlers moved to a new place of residence from their homeland in the late XVIII — in the first half of the XIX century, and which were renamed during 1944‒1945. It is specially noted formation of the oikonomy of Odessa region during the end of XV‒XVIII centuries took place in a Turkic-speaking environment. This is confirmed by names of settlements such as Akmangit, Bugaz, Karamahmet, Tatarbunary, etc., which appeared here. It should be stressed that the stable linguistic and ethnic situation in this area was disturbed by the Russian-Turkish wars of 1768‒1774, 1787‒1791, 1806‒1812, 1828‒1829, as a result of which, with the assistance of the government of the Russian Empire, the processes of foreign development of this territory intensified, primarily immigrants from across the Danube, who brought here from their land many Turkic names, such as: Burguji (now Vynohradivka Bolgrad district), Iserli (Esirli; now Vilne Bolgrad district). Such names of settlements organic supplemented mainly the Turkish-Tatar component of the local oikonymicon. The greatest changes in the oiconymic system of Odessa region took place in the Soviet period, after 1944, when the new government initiated the renaming of the so-called unsympathetic and etymologically opaque names of Turkic origin. As a result of such administrative intervention, many historical oikonyms disappeared, for example: Anadolu became Dolynsky (now Izmail district), Tashlyk became Kamyansky (now Bolgrad district), Turlak became Vypasny (now Belgorod-Dniester district), and so on. From etymological and structural-semantic analysis of genetically Turkic oikonyms of Odessa region, one may conclude that most of the renamed names do not take into account either the derivational model, according to which the primary oikonym was introduced, or the internal form (appellate meaning) of its solid basis, which led to the appearance of random, artificial names. In independent Ukraine, especially in the Odessa region, the process of restoring the historical names of settlements continues, it is necessary to intensify it, to return the settlements to their original, historically formed, names.
Description
Keywords
генетично тюркські ойконіми Одеської області, перейменовані назви радянського періоду, ойконіма, фонетико-словотвірна адаптація тюркських назв, відновлення історичних назв, стаття, genetically Turkic oikonyms of Odessa region, renamed names of the Soviet period, internal form of oikonym, phonetic-word-forming adaptation of Turkic names, restoration of historical names, article
Citation
Вербич С. О. Генетично тюркські ойконіми Одещини: вмотивованість / невмотивованість перейменувань радянського періоду. 1 / С. О. Вербич // Мовознавство. - 2021. - № 4. - С. 45-59. - https://doi.org/10.33190/0027-2833-319-2021-4-003