Cхарактеризовано основні підходи до тлумачення прийменника з визначенням
еволюції його лексичного, граматичного аналітико-функційного розгляду в лінгвістичних
теоріях. Скваліфіковано лексикографічне структурування прийменникової семантики та
визначено співвідносність інваріантної семантики в основних моделях зі встановленням
значеннєвих варіантів, можливістю внутрішньословникового перехресного покликання на
граматизовані моделі, розширенням наповнення статті прийменниковими
еквівалентами, аналогами, оказіональними утвореннями.
The main approaches to the interpretation of a preposition with the definition of the evolution
of its lexical, grammatical analytical and functional consideration in linguistic theories are
described. Lexicographic structuring of prepositional semantics is qualified and the correlation of
invariant semantics in the main models with the establishment of semantic variants, the possibility
of intra-verbal cross-calling to grammatized models, the expansion of filling the article with
prepositional equivalents, analogues, and random formations is determined.