У статті розглянуто осмислення проблеми Іншого в сучасній західній філософії. Проаналізовано
особливості репрезентації категорії "Інший" у сучасній англомовній та континентальній філософії. Теоретичну базу дослідження склали праці Ричарда Рорті, Бруно Латура, Ричарда Кірні, Ненсі
Фрейзер, Дена Захаві, Чада Каутзера, Едуардо Мендієти та Славоя Жижека. В рамках англомовної
філософії було здійснено порівняння прагматистських підходів ХХ ст., базованих на екзепціонізмі
та виключенні Абсолютного Іншого з інтерсуб’єктивного консенсусу, та сучасних неопрагматистських тенденцій, сформованих на засадах генералізованої терпимості та розширення фреймінгу
суб’єктності за допомогою посттериторіального врегулювання. Герменевтичну та феноменологічну проблематику іншості, властиву континентальній філософії, було розкрито шляхом аналізу
генеалогії відчуттів, що можуть сприяти віктимізації Іншого, ототожненню його з Я, або
визнанню Іншого зі збереженням власної ідентичності. Крім того, було проаналізовано способи
знаходження соціального консенсусу в умовах антагонізму між інтересами різноманітних маргіналізованих груп. Врешті, продемонстровано можливі шляхи адекватного співіснування з Іншим
за умов глобальних викликів сьогодення, що сприятимуть універсальній солідарності. Відповідно,
знаходження компромісу в аналізі проблеми Іншого уможливлюватиме реалізація таких факторів: всеосяжного принципу, сформованого на основі надання рівноправної агентності усім суб’єктам комунікативної дії задля досягнення консенсусу шляхом мережевого активізму та принципів
діакритичної герменевтики на основі емпатії до Іншого й припинення його маргіналізації. Для
цього пропонується надання рівних прав усім живим організмам на власний спосіб життя задля
уникнення антагонізму між різними соціальними групами та запобігання впливу обскурантистських еліт на масову свідомість.
This article reviews the problem of the otherness in contemporary Western philosophy . The peculiarities of the representation of the category of the otherness in the 21st-century anglophone continental
philosophy were analyzed. A theoretical base of the research consists of the works by Richard Rorty,
Bruno Latour, Richard Kearney, Nancy. Fraser, Dan Zahavi, Chad Kautzer, Eduardo Mendieta, and Slavoj Žižek. Within the frameworks of an Anglophone philosophy, we made a comparison of the 20th-century pragmatist approaches based on the exceptionalism and the exclusion of the Absolute Other from the
intersubjective consensus and of the modern neopragmatist tendencies shaped on the principles of the
generalized patience and extension of the framing of the subjectivity with the post-territorial regulation.
The hermeneutical and phenomenological problems of the otherness typical for continental philosophy
were covered with the analysis of the genealogy of the feeling leading to the victimization of the Other, its
identification with Me, or its recognition with the preservation of the own identity. The author also analyzes ways to find a social consensus in the conditions of the antagonism between the emancipatory
interests of different marginalized groups. Generally, the ways of adequate coexistence, which support
the universal solidarity in a situation the global challenges humanity, had been demonstrated. That is
why, finding out of a compromise in the analysis of the problem of the Otherness will be achieved with a
realization of the following factors: all-affected principle, formed on the basis of the equal agency for all
the subjects of communicative action for consensus with the help of a network activism, and a realization
of the principles of a diacritical hermeneutics on the basis of the empathy to the Other and the termination of his/her marginalization. For this, it was offered to gain the equal rights for all the living forms for
their own modes of existence to avoid antagonism between different social groups and to predict the
impact of the obscurantist elites on the mass consciousness.
