Зважаючи на те, що філософія не повчає, а лише осмислює те, що добігає свого історичного
завершення, Ґеорґ Геґель порівнював її з античним символом мудрості – совою Мінерви. Ця аналогія
є широко відомою і особливих ...
У статті з філософських позицій узагальнено історичні, психологічні, антропологічні та соціокультурні аспекти феномену двійника. Серед інших істот людина вирізняється тим, що постійно намічає стратегії реалізації своєї ...
Предметом статті є значущі для соціальних змін аспекти американської філософії прагматизму. Зокрема, стаття розкриває актуальність і значення трансценденталізму Ральфа Емерсона
(1803‒1882) та його концепції довіри до себе ...
У цій статті філософію культури Ґеорґа Зіммеля інтерпретовано як теорію, що може бути
застосована для критичного погляду на культурну та політекономічну ситуацію сучасності. Така
інтерпретація дає змогу реактуалізувати ...
У статті розглянуто еволюцію поглядів видатного філософа і правознавця Євгена Васильовича Спекторського (1875–1951) на суспільствознавство у контексті тогочасної соціологічної думки. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у ...
У статті розглянуто осмислення проблеми Іншого в сучасній західній філософії. Проаналізовано
особливості репрезентації категорії "Інший" у сучасній англомовній та континентальній філософії. Теоретичну базу дослідження ...
На прикладі філософів, що передовсім асоціюються зі спекулятивним реалізмом (Ґрема Гармана,
Квентіна Меясу, Іена Гамільтона Ґранта і Рея Брасьє), автор статті досліджує місце цього явища
в контексті сучасної філософії. ...
Вітчизняні дослідники зазвичай розглядають співвідношення пояснення та розуміння у контексті протиставлення наук про природу і наук про дух, характерного для сталого образу континентальної філософії. Натомість у статті ...
Стаття демонструє досвід релігієзнавчого прочитання знакової праці видатного київського
біблієзнавця-академіста кінця ХІХ – початку ХХ ст. Володимира Рибінського. Потреба в такому
прочитанні визначається тим фактом, що ...