Entertainment media in the context of hybrid war in the post-Soviet countries: the case of Ukraine
Loading...
Date
2020
Authors
Melykh, Olga
Korbut, Anna
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The article provides a complex analysis of how entertainment media can serve to undermine a country’s
resilience and security amidst hybrid war using the case of Ukraine as an example.
The paper documents that before the launch of Russia’s aggression against Ukraine in 2014, Russian
media products had been heavily present in Ukrainian media space, including the entertainment segment.
In 2017, Ukraine restricted access to some Russian media products and social media in its territory in an
effort to counter disinformation and the use of user data by Russian security services via their access to the
social media based in the Russian jurisdiction. Despite the measures taken by the state to address security
challenges, build resilience and fight disinformation in the media, the influence of Russian entertainment
media in shaping public opinion remains significant.
In this paper, the authors analyze segments of the media space where Russian entertainment products are
present in Ukraine, the tools used by Russia to enforce its narratives through media content, and the ways
Ukraine has responded to these.
This paper aims at demonstrating the role of entertainment mass media in the resilience of countries and
how it is used in the context of hybrid war. Also, it looks at the efforts to counter this influence.
The research shows that Russian entertainment media and content act as a soft power or cultural affinity
element alongside misinformation or manipulations via news or information content. By using historical
references, demonstrating civilizational and moral superiority, showing Slavic brotherhood, Russia
and russocentric forces use entertainment media to shape and manipulate public opinion. As content
consumption switches from linear media, such as television, to non-linear clusters of conventional and
digital outlets, the room for the distribution of manipulative messages and narratives expands. Among other
things, this undermines the resilience of countries and endangers their national security, especially in the
hybrid war context.
Much is being done to counter this impact. Ukraine’s restrictive measures against some Russian media,
social networks and content have been effective in that they have decreased the consumption and the trust
for Russian media amongst Ukrainian audiences. Offering alternative content, produced domestically and
internationally, has contributed to diversification of the content, moving the audiences from the Russocentric
cultural product to a more diverse one.
У статті на прикладі України проводиться комплексний аналіз того, як розважальні ЗМІ можуть впливати на стійкість і безпеку країни в умовах гібридної війни. Дослідження показало, що до початку агресії Росії проти України в 2014 році російські медіа-продукти були широко присутні в українському медіа-просторі, у тому числі в розважальному сегменті. У 2017 році Україна обмежила доступ до деяких російських медіапродуктів і соціальних мереж на своїй території, щоб протистояти дезінформації та використанню призначених для користувача даних російськими службами безпеки через їх доступ до соціальних мереж, що знаходяться в російській юрисдикції. Незважаючи на заходи, що вживаються державою для вирішення проблем безпеки, підвищення стійкості й боротьби з дезінформацією в ЗМІ, вплив російських розважальних ЗМІ на формування громадської думки залишається значним. У статті автори аналізують сегменти медіапростору, в яких представлені російські розважальні продукти в Україні, інструменти, використовувані Росією для просування своїх наративів за допомогою медіаконтенту, а також реакцію України на це. Дослідження спрямовано на демонстрацію ролі розважальних засобів масової інформації на стійкість країн; на те, як це використовується в контексті гібридної війни; і на вивчення зусиль із протидії такому впливу, в тому числі шляхом просування альтернативного контенту й інтеграції України в європейські ЗМІ та культурний простір. Дослідження показує, що російські розважальні ЗМІ та контент діють як елементи м’якої сили і сприяють відчуттю культурної близькості паралельно з маніпуляціями через новинний чи інформаційний контент. Використовуючи посилання на історію, демонструючи цивілізаційну й моральну вищість, говорячи про слов’янське братерство, Росія та російськоцентричні сили використовують розважальні ЗМІ для формування громадської думки й маніпулювання нею. З огляду на перехід споживання контенту від лінійних ЗМІ на кшталт телебачення до нелінійних кластерів традиційних і цифрових медій можливостей для розповсюдження маніпулятивних меседжів стає більше. Це, зокрема, підриває стійкість країн і ставить під загрозу їхню національну безпеку, особливо в контексті гібридної війни. Багато робиться для протистояння маніпулятивному впливу. Обмежувальні заходи, запроваджені в Україні стосовно деяких російських ЗМІ, соцмереж і контенту, показали певну ефективність, оскільки змогли знизити споживання й довіру до російських ЗМІ та російського продукту в різних сегментах української аудиторії. Пропозиція альтернативного контенту, що виробляється в Україні та за кордоном, допомогла диверсифікувати й перевести частину аудиторії з російськоцентричного культурного продукту на більш різноманітний.
В статье на примере Украины проводится комплексный анализ того, как развлекательные СМИ могут влиять на устойчивость и безопасность страны в условиях гибридной войны. Исследование показало, что до начала агрессии России против Украины в 2014 году российские медиапродукты широко присутствовали в украинском медиапространстве, в том числе в развлекательном сегменте. В 2017 году Украина ограничила доступ к некоторым российским медиапродуктам и социальным сетям на своей территории, чтобы противостоять дезинформации и использованию пользовательских данных российскими службами безопасности через их доступ к социальным сетям, находящимся в российской юрисдикции. Несмотря на меры, принимаемые государством для решения проблем безопасности, повышения устойчивости и борьбы с дезинформацией в СМИ, влияние российских развлекательных СМИ на формирование общественного мнения остается значительным. В этой статье авторы анализируют сегменты медиапространства, в которых представлены российские развлекательные продукты в Украине, инструменты, используемые Россией для продвижения своих нарративов с помощью медиаконтента, и то, как Украина на это отреагировала. Исследование направлено на анализ влияния развлекательных средств массовой информации на устойчивость стран; демонстрацию того, как они используется в контексте гибридной войны, а также на изучение усилий по противодействию этому воздействию, в том числе путем предложения альтернативного контента и интеграции Украины в европейские СМИ и культурное пространство. Исследование показывает, что российские развлекательные СМИ и контент действуют как элементы мягкой силы и создают ощущение культурной близости параллельно с информационными манипуляциями через новостной или информационный контент. Используя отсылки к истории, демонстрируя цивилизационное и моральное превосходство, говоря о славянском братстве, Россия и руссоцентричные силы используют развлекательные СМИ для формирования общественного мнения и манипулирования им. По мере перехода потребления контента от линейных СМИ по типу телевидения к нелинейным кластерам традиционных и цифровых медиа, возможностей для распространения манипулятивных месседжей и нарративов становится больше. Это, среди прочего, подрывает устойчивость стран и ставит под угрозу их национальную безопасность, особенно в контексте гибридной войны. Многое предпринимается для противостояния этому влиянию. Ограничительные меры, введенные в Украине относительно некоторых российских СМИ, социальных сетей и контента, показали определенную эффективность, поскольку смогли снизить потребление и доверие к российским медиа в разных сегментах украинской аудитории. Предложение альтернативного контента, производимого в стране и за рубежом, помогло диверсифицировать контент и перевести часть аудитории с руссоцентричного культурного продукта на более разнообразный.
У статті на прикладі України проводиться комплексний аналіз того, як розважальні ЗМІ можуть впливати на стійкість і безпеку країни в умовах гібридної війни. Дослідження показало, що до початку агресії Росії проти України в 2014 році російські медіа-продукти були широко присутні в українському медіа-просторі, у тому числі в розважальному сегменті. У 2017 році Україна обмежила доступ до деяких російських медіапродуктів і соціальних мереж на своїй території, щоб протистояти дезінформації та використанню призначених для користувача даних російськими службами безпеки через їх доступ до соціальних мереж, що знаходяться в російській юрисдикції. Незважаючи на заходи, що вживаються державою для вирішення проблем безпеки, підвищення стійкості й боротьби з дезінформацією в ЗМІ, вплив російських розважальних ЗМІ на формування громадської думки залишається значним. У статті автори аналізують сегменти медіапростору, в яких представлені російські розважальні продукти в Україні, інструменти, використовувані Росією для просування своїх наративів за допомогою медіаконтенту, а також реакцію України на це. Дослідження спрямовано на демонстрацію ролі розважальних засобів масової інформації на стійкість країн; на те, як це використовується в контексті гібридної війни; і на вивчення зусиль із протидії такому впливу, в тому числі шляхом просування альтернативного контенту й інтеграції України в європейські ЗМІ та культурний простір. Дослідження показує, що російські розважальні ЗМІ та контент діють як елементи м’якої сили і сприяють відчуттю культурної близькості паралельно з маніпуляціями через новинний чи інформаційний контент. Використовуючи посилання на історію, демонструючи цивілізаційну й моральну вищість, говорячи про слов’янське братерство, Росія та російськоцентричні сили використовують розважальні ЗМІ для формування громадської думки й маніпулювання нею. З огляду на перехід споживання контенту від лінійних ЗМІ на кшталт телебачення до нелінійних кластерів традиційних і цифрових медій можливостей для розповсюдження маніпулятивних меседжів стає більше. Це, зокрема, підриває стійкість країн і ставить під загрозу їхню національну безпеку, особливо в контексті гібридної війни. Багато робиться для протистояння маніпулятивному впливу. Обмежувальні заходи, запроваджені в Україні стосовно деяких російських ЗМІ, соцмереж і контенту, показали певну ефективність, оскільки змогли знизити споживання й довіру до російських ЗМІ та російського продукту в різних сегментах української аудиторії. Пропозиція альтернативного контенту, що виробляється в Україні та за кордоном, допомогла диверсифікувати й перевести частину аудиторії з російськоцентричного культурного продукту на більш різноманітний.
В статье на примере Украины проводится комплексный анализ того, как развлекательные СМИ могут влиять на устойчивость и безопасность страны в условиях гибридной войны. Исследование показало, что до начала агрессии России против Украины в 2014 году российские медиапродукты широко присутствовали в украинском медиапространстве, в том числе в развлекательном сегменте. В 2017 году Украина ограничила доступ к некоторым российским медиапродуктам и социальным сетям на своей территории, чтобы противостоять дезинформации и использованию пользовательских данных российскими службами безопасности через их доступ к социальным сетям, находящимся в российской юрисдикции. Несмотря на меры, принимаемые государством для решения проблем безопасности, повышения устойчивости и борьбы с дезинформацией в СМИ, влияние российских развлекательных СМИ на формирование общественного мнения остается значительным. В этой статье авторы анализируют сегменты медиапространства, в которых представлены российские развлекательные продукты в Украине, инструменты, используемые Россией для продвижения своих нарративов с помощью медиаконтента, и то, как Украина на это отреагировала. Исследование направлено на анализ влияния развлекательных средств массовой информации на устойчивость стран; демонстрацию того, как они используется в контексте гибридной войны, а также на изучение усилий по противодействию этому воздействию, в том числе путем предложения альтернативного контента и интеграции Украины в европейские СМИ и культурное пространство. Исследование показывает, что российские развлекательные СМИ и контент действуют как элементы мягкой силы и создают ощущение культурной близости параллельно с информационными манипуляциями через новостной или информационный контент. Используя отсылки к истории, демонстрируя цивилизационное и моральное превосходство, говоря о славянском братстве, Россия и руссоцентричные силы используют развлекательные СМИ для формирования общественного мнения и манипулирования им. По мере перехода потребления контента от линейных СМИ по типу телевидения к нелинейным кластерам традиционных и цифровых медиа, возможностей для распространения манипулятивных месседжей и нарративов становится больше. Это, среди прочего, подрывает устойчивость стран и ставит под угрозу их национальную безопасность, особенно в контексте гибридной войны. Многое предпринимается для противостояния этому влиянию. Ограничительные меры, введенные в Украине относительно некоторых российских СМИ, социальных сетей и контента, показали определенную эффективность, поскольку смогли снизить потребление и доверие к российским медиа в разных сегментах украинской аудитории. Предложение альтернативного контента, производимого в стране и за рубежом, помогло диверсифицировать контент и перевести часть аудитории с руссоцентричного культурного продукта на более разнообразный.
Description
Keywords
Hybrid War, Television, International Politics, Security, Information War, Resilience, International Relations, Governmental Policy, article, гібридна війна, телебачення, міжнародна політика, безпека, інформаційна війна, стійкість, міжнародні відносини, державна політика, гибридная война, телевидение, международная политика, безопасность, информационная война, устойчивость, международные отношения, государственная политика
Citation
Melykh O. Entertainment media in the context of hybrid war in the post-Soviet countries: the case of Ukraine [electronic resource] / Olga Melykh, Anna Korbut // Economic Annals-XXI. - 2020. - Vol. 182, Issue 3-4. - P. 25-33.