Стаття присвячена розгляду віддзеркалення ускладнень і кризових ситуацій на
переорієнтації та переосмисленні моделей
медіакомунікації у сучасному посттравматичному суспільстві. Макросоціологічні
підходи та медіацентричні моделі поступаються мікро- або індивідо орієнтованим
та суб’єктоцентричним, спрямованим
на повсякденні практики, убезпечення
населення від загроз та стресів. Розгортання тенденцій суб’єктоцентричності
пов’язане з осмисленням невизначеності
і знаходженням сутності таких моделей
у нових інтелектуальних і гуманістичних
засадах життєдіяльності людини. Проблематика етики індивідуалізації та гуманізації виходу із посттравматичного стану орієнтує соціологічну науку в бік фокусування на суб’єктній взаємодії, зокрема,
в сучасному медіакомунікативному просторі. Воля і вибір суб’єкта стають нині
найменш віддаленими від реальності. Тому
і сама реальність перестає бути настільки
"уявною" та ілюзорною, наскільки вона
була у синтезованих та симулякризованих
моделях останніх десятиліть. Фокус наукового інтересу включає також і сферу культури, і сферу способу життя. Розгортання
нових ракурсів формування соціологічного
бачення процесів медіакомунікативної взаємодії позначається і на переформатуванні
та переорієнтації моделей такої взаємодії,
зокрема, з погляду на стандартні глобалізаційні медіамоделі. Можливість прояву
суб’єктності стає всеохоплюючою тенденцією, підважуючи старі стереотипні моделі
медіаповедінки, що досліджувались раніше
в рамках макросоціологічних підходів.
The article is devoted to analysis of the reflection
of complications and crisis situations on the reorientation and rethinking of media communication
models in today’s post-traumatic society. Macro-sociological approaches and media-centric
models are inferior to micro- or individual-oriented and subject-centered, focused on everyday practices, protecting the population from
threats and stresses. Expanding the tendencies
of subjectivity, connected with the understanding
of uncertainty and finding the essence of such
models in the new intellectual and humanistic
principles of human activity. The issues of ethics
of individualization and humanization of the exit
from the post-traumatic state orient the sociological science towards focusing on subjective interaction, in particular, in the modern media-communicative space. The will and choice of the subject
are today the least distant from reality. Therefore,
reality itself is no longer as "imaginary" and illusory as it has been in the synthesized and simulated models of recent decades. The focus of scientific interest also includes the sphere of culture
and the sphere of lifestyle. Deploying new perspectives on the formation of a sociological vision
of media communication processes also affects
the reformatting and reorientation of models
of such interaction, in particular, from the perspective of standard globalization media models.
The possibility of subjectivity is becoming a pervasive trend, undermining the old stereotypical
media behavior patterns that have been explored
previously in the context of macro-sociological
approaches.
