Мета. Визначення умов забезпечення сталого розвитку за критеріями викидів шкідливих речовин
та утворення відходів із моделюванням факторів впливу на ці параметри та загальну екологічну ситуацію
в Україні.
Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.
Висновки. Доведено, що ЕКК для України необхідно аналізувати с позиції галузей національного
господарства. Задля побудови ефективної екологічної політики у країні необхідно доцільно використовувати галузеві ЕКК як для визначення обсягів викидів шкідливих речовин, так і для утворення відходів.
Доведено, що важливим фактором щодо забезпечення сталого розвитку країни є інвестиції у природоохоронні заходи як на рівні країни, так і на рівні провідних галузей національного господарства. Таким
чином, галузева ЕКК відбиває прогрес на шляху до сталого розвитку галузей, які формують основні надходження до бюджету та визначають рівень оплати праці в реальному секторі економіки. Моделювання
параметрів ЕКК для відходів та викидів шкідливих речовин повною мірою відповідають тенденціям сталого зростання економіки та переходу її на інноваційний шлях розвитку.
Purpose. To determine sustainable development conditions according to the criteria of emissions of
harmful substances and waste generation when modelling impact factors of the parameters and general environmental situation in Ukraine.
Methods. In the research general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, analytical grouping)
and special (abstraction, modelling, etc.) methods of studying economic phenomena and processes have been used.
Results. For modelling of national sustainable development parameters by the parameters of emissions of
harmful substances and waste generation it has been proposed to apply sectoral approach and the model of the
environmental Kuznets curve (EKC). It has been proved that the EKC model should be used not only to model
parameters of emissions of harmful substances, but also for waste generation. Besides, it has been proved that it
is necessary to take into account not only national level indicators, but also the contribution of the leading sectors
driving national economy. Modelling has been carried out for the following industries: processing; mining and
quarry development; agriculture, forestry and fisheries; supply of electricity, gas, steam and conditioned air;
transport, warehousing, post and courier services. The models are based on correlation between GDP, average
nominal income per capita, environmental costs, waste generation and emissions of harmful substances at the
national level and by its leading industries. It has been determined that reaching the "turning point" on sectoral
EKCs correlates waste generation and emissions with industry`s rate of remuneration, value added (sectoral
GDP) and sectoral investment in environmental protection in the context of industry`s specifics. It has been
demonstrated that in Ukraine the "turning point" on the EKC has been provided by 20% of economically active
population in industries that generate 46% of emissions amid country's average nominal income per employee
and steady growth of environmental expenses for at least two years.
Conclusions. It has been proved that the EKC for Ukraine should be analyzed by the sectors of national
economy. To form effective national environmental policy, sectoral EKCs should be applied to determine emissions of harmful substances and waste generation. It has been determined that the key factor to ensure country`s
sustainable development is environmental investment both at the national level and by its driving economic sectors. Thus, the sectoral EKC reflects the progress towards industries` sustainable development that form main
revenue receipts of the government and determine the rate of remuneration in the real sector. Modelling of the
EKC parameters for waste and emissions of harmful substances fully corresponds to the trends of sustainable
economic growth and its transition to the innovative type of development.
Цель. Определение условий обеспечения устойчивого развития по критериям выбросов вредных
веществ и образования отходов с моделированием факторов влияния на эти параметры и общую экологическую ситуацию в Украине.
Методы. В процессе проведения исследования использованы общенаучные (анализ и синтез, индукция и дедукция, аналитическое группировки) и специальные (абстрагирование, моделирование и т. д.)
методы изучения экономических явлений и процессов.
Выводы. Доказано, что ЭКК для Украины необходимо анализировать с позиции отраслей национального хозяйства. Для построения эффективной экологической политики в стране целесообразно использовать отраслевые ЭКК как для определения объемов выбросов вредных веществ, так и для образования отходов. Доказано, что важным фактором обеспечения устойчивого развития страны являются
инвестиции в природоохранные мероприятия как на уровне страны, так и на уровне ведущих отраслей
национального хозяйства. Таким образом, отраслевая ЭКК отражает прогресс на пути к устойчивому
развитию отраслей, которые формируют основные поступления в бюджет и определяют уровень оплаты
труда в реальном секторе экономики. Моделирование параметров ЭКК для отходов и выбросов вредных
веществ в полной мере соответствуют тенденциям устойчивого роста экономики и перехода ее на инновационный путь развития.
