Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Канівець, Іван
|
|
| dc.date.accessioned | 2021-01-17T22:52:28Z | |
| dc.date.available | 2021-01-17T22:52:28Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.identifier.citation | Канівець І. А. "Ще не вмерла Україна" в радянському кіно / Іван Канівець // Кіно-Театр. - 2020. - № 3. - С. 43-44. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19225 | |
| dc.description.abstract | У кіно СРСР від часів Довженка і до останніх масштабних постановок, таких, як серіал "Государствєнная граніца" (1980–1988, реж. Борис Степанов), знаходилось місце для наших співвітчизників, які боролися за свободу рідного краю. Зазвичай такі персонажі були негативними, а часто й просто кумедними, щоб переконати, що сама ідея української державності – це смішно. При цьому не показували справжнього розмаху визвольної боротьби, виставляючи її представників марґіналами. Так, навіть окремі натяки на існування українського руху на Чорноморському флоті в 1918 році у фільмі "Загибель ескадри" (1966, реж. Володимир Довгань) призвели до прохолодного ставлення влади до фільму, попри цілком "большевицький" дух картини. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | національне питання | uk_UA |
| dc.subject | комуністичний режим | uk_UA |
| dc.subject | кіномистецтво | uk_UA |
| dc.subject | стаття | uk_UA |
| dc.title | "Ще не вмерла Україна" в радянському кіно | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| dc.status | first published | uk_UA |