Abstract:
У даній роботі здійснено спробу виокремити та обґрунтувати ту частину
естетичної теорії, викладеної у "Листах про естетичне виховання" Фрідріха
Шиллера, яка відповідає за соціальну функцію мистецтва. Завдяки висвітленню
у першому розділі передумов написання "Листів…" ми окреслили ідейне коло
мислителя, який окрім власних думок спирався також на критичний доробок І.
Канта. Другий розділ присвячений суспільно-політичній критиці сучасності
Шиллера. Замість того, аби забезпечити громадян можливістю усебічного
розвитку душевних здатностей, держава тільки пригнічує людину і обмежує
свободу. Шиллер розробляє своє вчення з метою повернення людині свободи,
яку він тлумачить як найвищий витвір мистецтва. Філософ пропонує людині
залучитися до естетичного досвіду через участь у грі. Потяг до гри є проміжний
місток між двома протилежними духовними силами – чуттєвістю і формою.
Процес такого відновлення суспільства Шиллер називає "естетичним
вихованням". У третьому розділі ми прослідковуємо як людина повертає
свободу завдяки вихованню своїх здібностей.
