Abstract:
Варіативність структурних моделей любові в культурології є незліченною, вони с об’єктом вивчення еротології, еротанатології та суміжних культурологічних дисциплін. До розгляду в контексті заявленої тематики пропонуються символістська, еротанатологічна,
іммортологічна, психоаналітична моделі. Усі вони конституюють у своїй основі культурну універсалію вічності, тим самим виявляючи свою субверсивність стосовно віталістичних, біосних, фаміліалістських концепцій любові.