Емоційний інтелект як чинник розвитку професійного самовизначення майбутнього психолога

Abstract

Бакалаврська робота присвячена проблемі емоційного інтелекту як чинника розвитку професійного самовизначення майбутнього психолога. У роботі визначено теоретичні підходи до вивчення феномену емоційного інтелекту та професійного самовизначення. Емпірично виявлено особливості взаємозв'язку емоційного інтелекту із розвитком професійного самовизначення майбутнього психолога. З'ясовано структуру емоційного інтелекту (внутрішньо особистісний емоційний інтелект - спрямований на ідентифікування, розуміння та управління власними емоціями, і міжособистісний - спрямований на ідентифікування, розуміння та управління емоціями партнера по спілкуванню), рівні розвитку емоційного інтелекту (низький, середній і високий), теоретичні підходи до трактування емоційного інтелекту в межах різних концепцій (моделі здібностей і змішаної моделі), чинники, які впливають на розвиток емоційного інтелекту (біологічні та соціальні). Виявлено структурні компоненти професійного самовизначення (мотиваційний, особистісний, змістовий, ціннісно-рольовий, регулятивно-поведінковий), рівні його розвитку (низький, середній, високий), умови для професійного самовизначення (зовнішні і внутрішні) та психологічні бар’єри професійного самовизначення (недостатня зацікавленість, невпевненість у собі, розгубленість через незнання своїх можливостей, страх відповідальності і т.п.). Встановлено прямий взаємозв'язок між рівнем емоційного інтелекту та рівнем професійного інтелекту у майбутніх психологів, орієнтованих на різні сфери діяльності. Створено програму розвитку емоційного інтелекту у якості чинника розвитку професійного самовизначення майбутнього психолога.