eKMAIR

Інтертекстуальність дискурсу та концептів у теоріях міжнародних відносин

Show simple item record

dc.contributor.author Яковлєв, Максим
dc.date.accessioned 2020-11-05T14:38:43Z
dc.date.available 2020-11-05T14:38:43Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Яковлєв М. В. Інтертекстуальність дискурсу та концептів у теоріях міжнародних відносин / М. В. Яковлєв // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини. - 2019. - С. 76-82. uk_UA
dc.identifier.uri http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18465
dc.description.abstract У статті ключова для дискурс-аналітичних процедур концепція інтертекстуальності як міра референтності між текстами та їхніми складниками, а також як спосіб позиціонування тексту та можливість формування ідентичності як засіб переакцентування у владній боротьбі між різними дискурсами застосовується до класифікації теорій міжнародних відносин, за В. Карлснаєсом, в основу якої покладено два виміри теорії – онтологічний та методологічний. Зокрема, доведено, що для груп теорій, які Карлснаєс називає теоріями структуральної перспективи, інтертекстуальність відіграє важливу роль у пов’язуванні ключових концептів та побудови антитез для них, розмежування форм, видів і підвидів теорій, а також саме завдяки інтертекстуальності відбувається відсилка до попередніх дискурсів і текстів, що забезпечує легітимацію цього теоретичного напряму як найбільш "реалістичного". У випадку теорій соціально-інституційної перспективи, які Карлснаєс називає "метатеоретичними позиціями", інтертекстуальність є способом дискурсивного конструювання смислів, ідентичностей, а також можливістю встановлення впливу соціальних норм на поведінку акторів. Інтертекстуальність для теорій перспективи аґентності забезпечує можливість інтегрувати когнітивні та психологічні підходи до прийняття рішень у зовнішній політиці в більш загальні дослідження процесів взаємодії та розв’язання політичних питань на міжнародній арені. Зрештою, для інтерпретативної акторцентрованої перспективи, інтертекстуальність дає змогу поєднати розуміння, отримане за допомогою реконструювання досвіду міжнародної політики на індивідуальних рівнях, із тлумаченням історичних прецедентів, колективних процесів прийняття рішень тощо. У статті також стверджується, що перспективними для подальших досліджень є лінгво-політологічні міждисциплінарні підходи до аналізу концептів, що покладені в основу теорій міжнародних відносин і через деконструкцію яких в історичному розрізі та з позицій сучасності науковці можуть здобути нове розуміння особливостей суспільно-політичних трансформацій на міжнародній арені. uk_UA
dc.description.abstract In this article a key concept of discourse analysis and its procedures – intertextuality, which is defined as a measure of referentiality between different texts and their components, as well as means to position a given text and, via this text, to construct a certain identity, as a way to shift accents within the contestation of different discourse that aim at gaining more power – is used to analyse a typology of international relations theories, suggested by W. Carlsnaes. It is claimed in this article that for the group of theories that Carlsnaes calls structural perspective theories, intertextuality plays a crucial role in creating and relating the key concepts of such theories, defining them in a more detailed manner, since thanks to the intertextuality different references to previous and parallel discourses is made possible, providing to the legitimacy of such theories based on the notion of "the real". The case of the theories of social-institutional perspective that Carlsnaes calls "metatheoretical positions", intertextuality serves as a way to construct meanings and identities with the use of different discourses, as well as by imposing different social norms that can influence behaviour of political actors. For the agency-based perspective intertextuality enables an integration of cognitive and psychological approaches to decision making in foreign policy into the more general processes of analysing the processes of interaction and cooperation aimed at solving political issues on an international arena. Finally, for the interpretative actor perspective, intertextuality gives an opportunity to bring together different understandings gained by different means – including the reconstruction of experience in international relations on almost individual level by prominent politicians, using different interpretations of historically important foreign policy and international events and collective processes. This articles also makes a plea for an interdisciplinary research using combination of linguistic and political approaches to study the core concepts of ideologies and concepts that form the basis of international relations theories since their deconstruction could provide researchers with some new insights into the complicated ways the modern international relations function and operate in the postmodern world of today. en_US
dc.language.iso uk uk_UA
dc.subject інтертекстуальність uk_UA
dc.subject дискурс-аналіз uk_UA
dc.subject концептосфера політичної науки uk_UA
dc.subject теорія міжнародних відносин uk_UA
dc.subject політична методологія uk_UA
dc.subject концептологія uk_UA
dc.subject стаття uk_UA
dc.subject intertextuality en_US
dc.subject discourse analysis en_US
dc.subject politological concepts’ sphere en_US
dc.subject international relations theories en_US
dc.subject political methodology en_US
dc.subject concepts studies en_US
dc.title Інтертекстуальність дискурсу та концептів у теоріях міжнародних відносин uk_UA
dc.title.alternative Methodologies for researching concepts’ fields of political science: a comparative analysis en_US
dc.type Article uk_UA
dc.status first published uk_UA
dc.relation.source Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

  • Школа політичної аналітики
    Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics