Inflation Expectations Modeling: The Application of Markov Switching Autoregression
Loading...
Date
2020
Authors
Lukianenko, Iryna
Nasachenko, Mariia
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The shift of the monetary policy framework in Ukraine has led to the transformation of the power of the
key transmission channels. Inflation targeting (IT) assumes the interest rates channel as the main one;
besides that, since the exchange rate is floating, the influence from the key policy rate change on it is
stronger and more effective. Implementation of the IT at the end of 2016 significantly affected the prices; in
particular, the inflation has slowed down from almost 60 % in the corresponding month of the previous year
to 2.3 % in 2020. Specifically, the interaction between the key policy rate, which is the main monetary policy
instrument under the IT, consumer prices, and economic growth has changed. One of the important channels
is the inflation expectations channel that became influential after IT has started. Consequently, the article
is aimed to investigate how inflation expectations are dependent on the inflation dynamics, the key policy
rate changes, and the index of the real wage fluctuations applying Markov switching autoregression model
with two regimes, which is widely used to estimate the effects of economic crisis, break of the trend, and
instability. The developed model consists of two equations, one of which defines a regime with the high
volatility, and the other with the low. The obtained results show the dominance of the high volatility regime
during almost all the research period because of essential inflation uncertainty and the overall unstable
situation in the country caused by the crisis. Additionally, probability to stay in the first regime is much
higher than in the second and is equal to 91 %. Outcomes from the modelling allow to judge about the future
inflation and inflation expectations dynamics based on discovered new features. The further steps in the
evaluation of effects of monetary policy regimes shift are expansion of the model to three- or four-regime
switch (high, low, moderate volatility, etc.), the use of additional independent variables, experiments with
the key policy rate, and inflation as dependent variables.
Впровадження Національним банком інфляційного таргетування (ІТ) наприкінці 2016 р. значно вплинуло на інфляційні процеси в Україні, зокрема, інфляція сповільнилася з майже 60 % у середині 2015-го до 2,3 % у 2020 р. До того ж канал інфляційних очікувань став більш значущим, що актуалізувало потребу поглибленого аналізу механізму його дії, а також основних факторів впливу на інфляційні очікування. Метою статті є проведення емпіричного аналізу динаміки інфляційних очікувань, а також дослідження впливу на неї таких важливих показників, як інфляція, облікова ставка та індекс реальної заробітної плати, на основі застосування сучасного економетричного інструментарію, зокрема Марківської авторегресійної моделі з двома режимами. Основними особливостями обраного модельного інструментарію є можливість виокремлення двох станів – з високою волатильністю інфляційних очікувань та з низькою, а також оцінювання ймовірностей переходу між ними з розрахунком тривалості кожного зі станів, що значно підвищує цінність та практичну значущість отриманих результатів моделювання для підтримки ухвалення фінансових управлінських рішень. Побудована та оцінена на реальних даних економетрична модель складається з двох рівнянь, одне з них визначає режим із високою волатильністю, а друге – з низькою. Отримані результати розрахунків свідчать про домінування режиму високої волатильності протягом майже всього періоду дослідження через істотну невизначеність щодо інфляції та нестабільну ситуацію в країні загалом, спричинену кризою. Зокрема, інфляційні очікування протягом 2013–2019 рр. характеризувалися високою волатильністю з ймовірністю 91 %, водночас утриматись у стані помірних коливань було ймовірно лише на 33 %. Режим високої волатильності згідно з розрахунками на основі розробленої моделі триває значно довше, ніж період помірних та низьких коливань інфляційних очікувань, а саме 11 місяців, тоді як тривалість низької волатильності в середньому становить близько одного місяця. Загалом, розрахунки на основі Марківської авторегресійної моделі з перемикачами дають змогу детальніше дослідити динаміку інфляційних процесів в Україні, наприклад, визначити ймовірність переходу від одного режиму до іншого, розрахувати їхню тривалість, отримати значення еластичностей між залежною та незалежними змінними тощо. Подальші дослідження щодо оцінювання наслідків зміни режимів грошово-кредитної політики на цінову стабільність можуть базуватись на ускладненій версії Марківської моделі, а саме з трьома або чотирма перемикачами для високої, низької, помірної волатильності тощо. Крім того, можливе проведення експериментів із використанням додаткових незалежних змінних з метою підвищення точності розробленої моделі та її застосування для дослідження й прогнозування широкого спектра монетарних показників, зокрема облікової ставки та інфляції.
Впровадження Національним банком інфляційного таргетування (ІТ) наприкінці 2016 р. значно вплинуло на інфляційні процеси в Україні, зокрема, інфляція сповільнилася з майже 60 % у середині 2015-го до 2,3 % у 2020 р. До того ж канал інфляційних очікувань став більш значущим, що актуалізувало потребу поглибленого аналізу механізму його дії, а також основних факторів впливу на інфляційні очікування. Метою статті є проведення емпіричного аналізу динаміки інфляційних очікувань, а також дослідження впливу на неї таких важливих показників, як інфляція, облікова ставка та індекс реальної заробітної плати, на основі застосування сучасного економетричного інструментарію, зокрема Марківської авторегресійної моделі з двома режимами. Основними особливостями обраного модельного інструментарію є можливість виокремлення двох станів – з високою волатильністю інфляційних очікувань та з низькою, а також оцінювання ймовірностей переходу між ними з розрахунком тривалості кожного зі станів, що значно підвищує цінність та практичну значущість отриманих результатів моделювання для підтримки ухвалення фінансових управлінських рішень. Побудована та оцінена на реальних даних економетрична модель складається з двох рівнянь, одне з них визначає режим із високою волатильністю, а друге – з низькою. Отримані результати розрахунків свідчать про домінування режиму високої волатильності протягом майже всього періоду дослідження через істотну невизначеність щодо інфляції та нестабільну ситуацію в країні загалом, спричинену кризою. Зокрема, інфляційні очікування протягом 2013–2019 рр. характеризувалися високою волатильністю з ймовірністю 91 %, водночас утриматись у стані помірних коливань було ймовірно лише на 33 %. Режим високої волатильності згідно з розрахунками на основі розробленої моделі триває значно довше, ніж період помірних та низьких коливань інфляційних очікувань, а саме 11 місяців, тоді як тривалість низької волатильності в середньому становить близько одного місяця. Загалом, розрахунки на основі Марківської авторегресійної моделі з перемикачами дають змогу детальніше дослідити динаміку інфляційних процесів в Україні, наприклад, визначити ймовірність переходу від одного режиму до іншого, розрахувати їхню тривалість, отримати значення еластичностей між залежною та незалежними змінними тощо. Подальші дослідження щодо оцінювання наслідків зміни режимів грошово-кредитної політики на цінову стабільність можуть базуватись на ускладненій версії Марківської моделі, а саме з трьома або чотирма перемикачами для високої, низької, помірної волатильності тощо. Крім того, можливе проведення експериментів із використанням додаткових незалежних змінних з метою підвищення точності розробленої моделі та її застосування для дослідження й прогнозування широкого спектра монетарних показників, зокрема облікової ставки та інфляції.
Description
Keywords
inflation expectations, Markov switching model, monetary policy, inflation, monetary regimes, article, інфляційні очікування, Марківська модель із перемикачами, грошово-кредитна політика, інфляція, монетарні режими
Citation
Lukianenko I. G. Inflation Expectations Modeling : The Application of Markov Switching Autoregression / І. Lukianenko, М. Nasachenko // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2020. - Т. 5, Вип. 1. - С. 82-88.