Богослов'я після Просвітництва: між мораллю та релігією (від Даніеля Дефо до Мартіна Бубера)
Loading...
Date
2018
Authors
Панич, Олексій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Стаття розглядає питання про співвідношення релігії та моралі, як воно постало в культурі європейського Просвітництва, а також його подальші богословські відлуння. Вже на початку вісімнадцятого століття проблема співвідношення моралі та релігії красномовно поставлена в романі Даніеля Дефо "Робінзон Крузо", герой якого на безлюдному острові спершу перетворюється на справжнього християнина, а потім випробовує свої моральні, і лише потім також релігійні засади в діалозі з місцевим канібалом, котрого він не випадково назвав "П’ятниця". Вольтер у своїй повісті "Щиросердний" розвиває цю проблематику ще далі: його герой-індіанець спонтанно доходить всебічної моральної критики християнства. Маркіз де Сад у своїй «Філософії в будуарі» підхоплює мотив всебічної моральної критики християнства, але робить з нього радикальніші висновки: якщо по-справжньому розумна людина неодмінно має дійти атеїзму, то для простолюду релігія потрібна, щоб приписувати народу якісь-то моральні рамки; втім, це аж ніяк не може бути християнство. Нарешті, твори Мартіна Бубера показують, наскільки актуальною проблематика, відкрита Просвітництвом, залишається і в нашій сучасній культурі – а також, які особливі труднощі та перспективи тут виникають саме у богословському плані. Для розв’язання проблеми, поставленої Просвітництвом, Буберу доводиться розрізнити релігію та релігійність, а також постулювати безперервність Божого одкровення і діалогу між людиною та Богом.
The article considers the questions of relations between religion and morality, how it appeared in the culture of European Enlightenment, and its further theological resonance. Already in the beginning of the 18th century the problem of relations between religion and morality was eloquently considered in Daniel Defoe's “Robinson Crusoe”. The main character of this novel, who happened to be alone at a desert island, first becomes a true Christian, and then tests his moral, and only later on also religious attitudes in communication with the local cannibal, meaningfully called “Friday”. Voltaire in his L’Ingénu develops this problem further: his character, an Indian converted into Christianity, spontaneously arrives to all-rounded moral criticism of Christianity. Marquis de Sade in his La Philosophie dans le boudoir takes up this motive of all-rounded moral criticism of Christianity, but comes to much more radical conclusions: if a truly rational person necessarily will reach atheism, common people need religion in order to feel certain moral limits; however, this religion cannot be Christianity. Finally, Martin Buber's works show how topical this problem, discovered by the Enlightenment, remains also in our contemporary culture - and, also, which peculiar difficulties and perspectives appear here in the theological dimension. To solve the problem, posed by the Enlightenment, Buber has to draw a distinction between religion and religiosity, and also postulate continuity of God's revelation and dialogue between human being and God.
The article considers the questions of relations between religion and morality, how it appeared in the culture of European Enlightenment, and its further theological resonance. Already in the beginning of the 18th century the problem of relations between religion and morality was eloquently considered in Daniel Defoe's “Robinson Crusoe”. The main character of this novel, who happened to be alone at a desert island, first becomes a true Christian, and then tests his moral, and only later on also religious attitudes in communication with the local cannibal, meaningfully called “Friday”. Voltaire in his L’Ingénu develops this problem further: his character, an Indian converted into Christianity, spontaneously arrives to all-rounded moral criticism of Christianity. Marquis de Sade in his La Philosophie dans le boudoir takes up this motive of all-rounded moral criticism of Christianity, but comes to much more radical conclusions: if a truly rational person necessarily will reach atheism, common people need religion in order to feel certain moral limits; however, this religion cannot be Christianity. Finally, Martin Buber's works show how topical this problem, discovered by the Enlightenment, remains also in our contemporary culture - and, also, which peculiar difficulties and perspectives appear here in the theological dimension. To solve the problem, posed by the Enlightenment, Buber has to draw a distinction between religion and religiosity, and also postulate continuity of God's revelation and dialogue between human being and God.
Description
Keywords
Бог, релігія, мораль, Просвітництво, діалог, одкровення, стаття, God, religion, morality, Enlightenment, dialogue, revelation
Citation
Панич О. О. Богослов'я після Просвітництва: між мораллю та релігією (від Даніеля Дефо до Мартіна Бубера) / Oleksiy Panych // Богословские размышления: Евро-Азиатский журнал богословия. - 2018. - № 21 (специальный выпуск) : Методологии богословских исследований. - С. 77-96.