Паризькі рубежі художнього розвитку картин поміщицького хазяйнування у "Мертвих душах" М. Гоголя
Loading...
Date
2019
Authors
Джулай, Юрій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті вперше розглядається питання поновлення роботи М. В. Гоголя над текстом "Мертвих душ", проблеми якого частково відображено у листі до В. А. Жуковського з Парижа від 12 листопада 1836 року. Головною проблемою сюжетної лінії поеми залишилося подання її головної події - купівлі ревізьких душ не як серійної події з невеликими відмінностями, а як послідовності вкрай унікальних історій, казусів, за визначенням М. В. Гоголя. Таку ж саму проблему неповторності несли в собі зображення станів хазяйнування у поміщицьких маєтках, які відвідував Чичиков.
Джерельною базою комічних фрагментів картин хазяйнування під характер господаря стали відповідні картини "виправлень" у господарстві з двох енциклопедій кінця XVIII ст.: "Хазяїн та хазяйка" Г. К. Герменсхаузена та "Загальне та повне домоведення" В. Льовшина. Попри художню цінність цих фрагментів, перед автором "Мертвих душ" постало питання відповідності цих фрагментів хазяйнуванню кінця 30-их років XIX ст. Позитивну відповідь про можливість збереження напрацьованих комічних фрагментів у картинах поміщицького хазяйнування М. В. Гоголь сформулював шляхом порівняння власних вражень від художнього стану паризьких театрів на початку 1837 року із відповідними оцінками Ф. Стендаля на 1823 рік у праці «Расін та Шекспір». Головним висновком М. В. Гоголя стало підтвердження збереження та розвитку на паризькій сцені художнього значення присутності витонченого комічного в епічному задоволенні глядача. На основі цього підтвердження М. В. Гоголь висунув ідею про можливість створення ще небаченої комедії за рахунок подання гри трьох головних героїв п’єси, в якій комічно присутніми стають окремі сцени з опери, балету, водевілю, мелодрами та драми. У статті наводяться приклади комічних фрагментів з картин поміщицького хазяйнування з "Мертвих душ", в яких було реалізовано цю ідею.
The article first examines the issues of N. Gogol resuming his work on the text of the “Dead Souls” which, in part, are shown in a Paris letter to V. Zhukovsky dated November 12, 1836. The main problem of the plot line of the novel remains the presentation of its major event - the purchase of the inspected souls not as a serial event with minor differences, but by N. Gogol’s own definition, as a sequence of unique cases, and incidents.. Exactly the same problem of uniqueness carried in itself and the image of the state of affairs in the landed estates that Chichikov visited. The basic source of the comical fragments in the depictions of household management in accordance with the landowner’s personality in the “Dead Souls” were the corresponding depictions of “corrections” in the households from two late 18th century encyclopedias: “The landlord and landlady” by G. K. Germanshausen and “The general and complete house management” by V. Levshin. Despite the artistic value of the comic fragments in the depictions of Plyushkin’s and Manilov’s household management, the author of the “Dead Souls” faced the question of correspondence of these fragments to the actuality of traditional household management of the late 1830s. N. Gogol formulated a positive answer to the possibility of preserving these comic fragments in the depictions of household management by comparing his own impressions of the artistic state of Parisian theaters in early 1837 with the corresponding assessments by Stendhal in his work “Racine and Shakespeare” dated 1823. Gogol’s main conclusion was a confirmation of the preservation of the presence of sophisticated comedy in the epic satisfaction of the viewer on the Parisian stage. On the basis of this confirmation, N. Gogol put forward an idea of the possibility of creating an unprecedented comedy by presenting the acting of three main characters of the play, in which bright scenes from opera, ballet, vaudeville, melodrama and drama bare a comical presence. The article gives examples of comic fragments from the depictions of household management in which this idea was realized.
The article first examines the issues of N. Gogol resuming his work on the text of the “Dead Souls” which, in part, are shown in a Paris letter to V. Zhukovsky dated November 12, 1836. The main problem of the plot line of the novel remains the presentation of its major event - the purchase of the inspected souls not as a serial event with minor differences, but by N. Gogol’s own definition, as a sequence of unique cases, and incidents.. Exactly the same problem of uniqueness carried in itself and the image of the state of affairs in the landed estates that Chichikov visited. The basic source of the comical fragments in the depictions of household management in accordance with the landowner’s personality in the “Dead Souls” were the corresponding depictions of “corrections” in the households from two late 18th century encyclopedias: “The landlord and landlady” by G. K. Germanshausen and “The general and complete house management” by V. Levshin. Despite the artistic value of the comic fragments in the depictions of Plyushkin’s and Manilov’s household management, the author of the “Dead Souls” faced the question of correspondence of these fragments to the actuality of traditional household management of the late 1830s. N. Gogol formulated a positive answer to the possibility of preserving these comic fragments in the depictions of household management by comparing his own impressions of the artistic state of Parisian theaters in early 1837 with the corresponding assessments by Stendhal in his work “Racine and Shakespeare” dated 1823. Gogol’s main conclusion was a confirmation of the preservation of the presence of sophisticated comedy in the epic satisfaction of the viewer on the Parisian stage. On the basis of this confirmation, N. Gogol put forward an idea of the possibility of creating an unprecedented comedy by presenting the acting of three main characters of the play, in which bright scenes from opera, ballet, vaudeville, melodrama and drama bare a comical presence. The article gives examples of comic fragments from the depictions of household management in which this idea was realized.
Description
Keywords
К. Герменсхаузен, В. Жуковський, В. Льовшин, Ф. Стендаль, епічне задоволення, комічне, картини поміщицького хазяйнування, K. Germenshausen, V. Zhukovsky, V. Levshin, F. Stendhal, epic pleasure, comic, pictures of househokd management
Citation
Джулай Ю. В. Паризькі рубежі художнього розвитку картин поміщицького хазяйнування у "Мертвих душах" М. Гоголя / Юрій Джулай // Гоголезнавчі студії. - 2019. - Вип. 8 (25). - С. 107-125.