The military cooperation between the Crimean Khanate and the Zaporozhian Host in the second quarter of the XVIIth century
Loading...
Date
2019
Authors
Turanly, Ferhad
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
The purpose of the study ‒ analysis of the historical events associated with the development of the formation process of the military and political alliance which was in force from the time of
the end of the Khotyn War till the 40s of the 17th century. The set up aim has been achieved on the base
of observing the general theoretical and methodological principles of sources studying, so as to provide
identification of the typical features of the above said historical events. The study methodology is based
on keeping in line with the principles of historism and historical sources-studying, those ones of objectiveness and specific historical systematicity, as well as on the principles of interdisciplinary approach,
identification of the truth and informational value of the identified data and facts. While carrying this
study, there have been applied the general historical methods of the historiographic, terminological
and typological analyses, as well as the comparativistics method. The academic novelty of the study
is a civilisational сcomprehension of the Historiography of Ukraine in the context of a renovation and
development of its statehood, and the application of the author’s methodology for the interpretation of
the respective historical events with taking into account the information available in Turkish-Ottoman
written sources.
Conclusions. The sources-based study we have carried out of contents of the Turkish Ottoman
written documents, where there are available data about the Cossack-Hetmanic Ukraine in the first half
of the 17th century and about its relationships with the Ottoman Empire, gives us grounds to make the
following conclusions: 1) the Khotyn Military Campaign became a historical event, which noticeably
changed the correlation between the military and political forces in Eastern Europe and in the Northern Black-Sea Area, while the consequences of that campaign were as follows: а) destabilisation of the
domestic situation in the Ottoman Empire, hence – a further decrease in the capabilities of that state to
keep holding its military and political positions in the above said regions; b) emergence of tendencies
to making actions in the foreign policy of the Crimean Khanate against the central power; c) a further
rise of the military power of the Zaporozhian Sich and transformation of the "Cossack factor" into an
important component of the international relations in Eastern Europe and in the Northern Black-Sea
Area; 2) a crisis in the domestic situation, which was one of the most negative consequences for the Ottoman Empire after the defeats of its military forces in the Khotyn Military campaign, resulted in
incapability of this state to provide help to the Crimean Khanate in suppressing by that the protesting
movement of the population, and that made the ruling circlers of the Crimean Khanate search a political union with the Zaporozhian Sich, that in the second quarter of the 17th century turned into one of
the most powerful at that time military force, which both the Ottoman Empire and the Polish and Lithuanian Commonwealth had to think of in their activities. It was this fact that became a pre-condition for
strengthening the military and political cooperation between the Cossack-Hetmanic Ukraine and the
Crimean Ulus. However, such a scenario of the events made it possible a development of the cultural
relations between these countries which require making further studies.
Мета дослідження ‒ проаналізувати історичні події, пов’язані з розвитком процесу формування козацько-кримськотатарського воєнно-політичного союзу в період, що тривав від часу закінчення Хотинської війни до 40-x років XVII ст. Досягнення поставленої мети реалізується на основі дотримання загальних теоретико-методологічних засадь джерелознавства з метою забезпечити виокремлення характерних ознак названих історичних подій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, історичного джерелознавства та наукової об’єктивності, на конкретно-історичному та системному принципах, а також на принципах міждисциплінарності, встановлення достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. У дослідженні застосовано загальноісторичні методи історіографічного, термінологічного, типологічного аналізів та метод компаративістики. Наукова новизна дослідження полягає у цивілізаційному осмисленні історіософії України в контексті відновлення та розвитку її державності та у застосуванні авторської методології інтерпретування відповідних історичних подій з урахуванням наявних відомостей з османсько-турецьких писемних джерел. Висновки. Джерелознавчий аналіз наявних у досліджених нами османсько-турецьких рукописних документах, які містять відомостей про козацько-гетьманську Україну першої половини XVII ст. та про її взаємини з Османською імперією, дає підстави зробити такі висновки: 1) історичною подією, яка значною мірою змінила співвідношення воєнно-політичних сил у Східній Європі та у Північному Причорномор’ї, стала Хотинська воєнна кампанія, а наслідками цієї події було таке: а) дестабілізація внутрішнього становища Османської імперії, а отже – зменшення можливостей цієї держави утримувати свої воєнно-політичні позиції у названих регіонах; б) тенденції виникнення дій у зовнішній політиці Кримського ханства проти центральної влади; в) подальше зростання воєнної сили Запорозької Січі та перетворення "козацького чинника" на важливу складову міжнародних відносин у Східній Європі та Північному Причорномор’ї; 2) внутрішня криза, що стала для Османської імперії одним із негативних наслідків невдач її збройних сил у Хотинській воєнній кампанії і призвела до неспроможності цієї держави надати допомогу Кримському ханству в справі придушення протестного руху його населення, і яка спонукала владні кола Кримського ханства до пошуків політичного союзу із Запорозькою Січчю, що в другій чверті XVII ст. перетворилася на одну з найпотужніших на той час військову силу, з якою змушена була рахуватися як Османська імперія, так і Річ Посполита. Така обставина і стало передумовою посилення воєнно-політичної співпраці між козацько-гетьманською Україною та Кримським улусом. Разом із тим, такий перебіг подій уможливив розвитку культурних взаємин між цими країнами, що потребує особливого дослідження.
Мета дослідження ‒ проаналізувати історичні події, пов’язані з розвитком процесу формування козацько-кримськотатарського воєнно-політичного союзу в період, що тривав від часу закінчення Хотинської війни до 40-x років XVII ст. Досягнення поставленої мети реалізується на основі дотримання загальних теоретико-методологічних засадь джерелознавства з метою забезпечити виокремлення характерних ознак названих історичних подій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, історичного джерелознавства та наукової об’єктивності, на конкретно-історичному та системному принципах, а також на принципах міждисциплінарності, встановлення достовірності та інформаційної цінності виявлених відомостей і фактів. У дослідженні застосовано загальноісторичні методи історіографічного, термінологічного, типологічного аналізів та метод компаративістики. Наукова новизна дослідження полягає у цивілізаційному осмисленні історіософії України в контексті відновлення та розвитку її державності та у застосуванні авторської методології інтерпретування відповідних історичних подій з урахуванням наявних відомостей з османсько-турецьких писемних джерел. Висновки. Джерелознавчий аналіз наявних у досліджених нами османсько-турецьких рукописних документах, які містять відомостей про козацько-гетьманську Україну першої половини XVII ст. та про її взаємини з Османською імперією, дає підстави зробити такі висновки: 1) історичною подією, яка значною мірою змінила співвідношення воєнно-політичних сил у Східній Європі та у Північному Причорномор’ї, стала Хотинська воєнна кампанія, а наслідками цієї події було таке: а) дестабілізація внутрішнього становища Османської імперії, а отже – зменшення можливостей цієї держави утримувати свої воєнно-політичні позиції у названих регіонах; б) тенденції виникнення дій у зовнішній політиці Кримського ханства проти центральної влади; в) подальше зростання воєнної сили Запорозької Січі та перетворення "козацького чинника" на важливу складову міжнародних відносин у Східній Європі та Північному Причорномор’ї; 2) внутрішня криза, що стала для Османської імперії одним із негативних наслідків невдач її збройних сил у Хотинській воєнній кампанії і призвела до неспроможності цієї держави надати допомогу Кримському ханству в справі придушення протестного руху його населення, і яка спонукала владні кола Кримського ханства до пошуків політичного союзу із Запорозькою Січчю, що в другій чверті XVII ст. перетворилася на одну з найпотужніших на той час військову силу, з якою змушена була рахуватися як Османська імперія, так і Річ Посполита. Така обставина і стало передумовою посилення воєнно-політичної співпраці між козацько-гетьманською Україною та Кримським улусом. Разом із тим, такий перебіг подій уможливив розвитку культурних взаємин між цими країнами, що потребує особливого дослідження.
Description
Keywords
military cooperation, an Ottoman-Turkish written source, historiography, the Ottoman Empire, Khotyn, the Zaporozhian Host, article, воєнна співпраця, османсько-турецьке писемне джерело, історіографія, Османська імперія, Хотин, Військо Запорозьке
Citation
1111