Статтю присвячено дослідженню комунікативних стратегій аргументації у британському
парламентському дискурсі на прикладі дебатів у Палаті громад британського парламенту шляхом
визначення та опису семантичних міжпропозиційних відношень, що є каркасом семантичної побудови дискурсу. Автори виділяють дві основні стратегії: ствердження, що співвідноситься з уживанням семантичних міжпропозиційних відношень рівнозначності, та переконування, реалізованого
через вживання міжпропозиційних відношень нерівнозначності. Також, на думку авторів, вищезазначені стратегії слугують формуванню стратегії вищого рівня - залученню до згоди.
The article deals with the research of communicative strategies of argumentation in the British
Parliamentary discourse in the Houses of Commons of the British Parliament by means of definition and
description of semantic relations between propositions which form the skeleton of the semantic structure of
the discourse. The authors define two main strategies - affirmation which is supposed to be related to the
usage of semantic propositions of equality and persuasion which is realized by the semantic propositions of
unequality. Besides this, in the authors’ oppinion, the strategies mentioned above facilitate the formation of
the strategy of the upper level: inviting to consent.
