У статті розглядається так звана "зовнішня історія" виникнення "Критики сили судження", що ґрунтується передусім на листуванні філософа в проміжку між травнем 1787
і жовтнем 1789 рр. Два листа Канта до Райнгольда (28.12.1787 і 12.05.1789), а також видозміни в тлумаченні терміна "естетика" в першій "Критиці" (KrVA 22, B 35-36), мають
вирішальне значення для еволюції проекту "критики смаку" в текст "Критики сили судження". Особливо відзначено контроверзи сучасних дослідників і видавців про значення
повідомлень про "узасаднення" / "підвалину" "критики смаку" на початковій фазі роботи
над текстом. Але наявна джерельна база не дає змоги реконструювати "внутрішню історію" розвитку Кантової думки в період написання третьої "Критики". Деякі сучасні дослідники намагаються встановити інші об’єктивні критерії для такої реконструкції шляхом
виявлення в тексті "Критики" прямих або прихованих посилань на літературу ХVІІІ ст.
На нашу думку плідним може бути також використання релевантних для естетики так
званих "рефлексій" із рукописної спадщини філософа, на прикладі яких можна спостерігати формування й розвиток певних понять Кантової теорії. Відома проблема датування
рефлексій може бути частково розв’язана, якщо terminus a quo буде не опубліковані
твори, а найближчі за часом Кантові лекційні курси з антропології та логіки.
This paper deals with the so-called “external history” of the origin of Critique of the Power
of Judgment that is based primarily on the philosopher’s correspondence in the period between
May 1787 and October 1789. Two letters from Kant to Reinhold (28.12.1787 and 12.05.1789)
as well as modifications in the interpretation of the term “aesthetics” in the first Critique (KrVA
22, B 35-36) are crucial for the evolution of the project Critique of Taste in the book Critique of
the Power of Judgment. Special attention was paid to the debate between some modern scholars
and editors about the importance of the reports on ‘Grundlegung’ / ‘Grundlage’ of Critique of
Taste in the initial phase of work on the text. However, the available evidence does not allow us
to reconstruct the “internal history” of the development of Kant’s thought during the period of writing the third Critique. Some modern scholars try to establish other objective criteria for this
kind of reconstruction by identification in the text of Critique direct or hidden hints or citations
to the literature of the 18th century. The author considers that the use of so-called “reflections”
from the philosopher’s manuscript heritage, which can be seen as the formation and
development of certain concepts of Kant’s theory, can be fruitful. The well-known problem of
dating the reflections can be partially solved if terminus a quo will be not the published works,
but Kant’s lectures on anthropology and logic taught at that time.
