У статті висвітлюються обставини знайомства, спілкування та співпраці гетьмана Павла Скоропадського і видатного вченого Омеляна Пріцака, котрі увійшли в українську історію XX ст. як неординарні особистості у своїх сферах діяльності.
Очільник українського монархічного (гетьманського) руху, зі значним життєвим
досвідом 67-річний П. Скоропадський та 19-річний студент Львівського університету О. Пріцак познайомилися напередодні Другої світової війни за посередництвом
львівських гетьманців. Результатом їхнього листовного спілкування був вихід у світ
статті “Рід Скоропадських. (Історико-генеальогічна студія)”, котра для О. Пріцака
була першим серйозним науковим дослідженням, а для П. Скоропадського мала значення в контексті популяризації гетьманського руху в Європі та в Північній і Південній Америці. Після приїзду О. Пріцака у 1943 р. до Берліна для продовження
сходознавчих студій в університеті взаємостосунки між ним та гетьманом відновилися і тривали до загибелі П. Скоропадського у квітні 1945 р. Протягом майже двох
років систематичного спілкування П. Скоропадський та О. Пріцак співпрацювали у
налагодженні та розвитку контактів між гетьманським центром та українською
студентською спільнотою, що мало значний вплив на зміну світоглядних поглядів
частини членів українських студентських організацій - від радикальних, волюнтаристських та націоналістичних до християнсько-етичних, демократичних та консервативних. Консервативно-монархічні погляди О. Пріцака, сформовані його
вчителями у львівський період життя, розвинулись і зміцніли під впливом безпосередніх контактів з П. Скоропадським у берлінський період.
The author delineates the circumstances of the acquaintance, joint efforts and collaboration between Hetman Pavlo Skoropadsky and outstanding scholar Omeljan Pritsak.
Both leaders documented themselves as extraordinary persons in their spheres of activity.
Head of the Ukrainian monarchial (Hetman) movement, Skoropadsky, was at that time
sixty seven years old and possessed considerable vital experience while Pritsak was a
student of Lviv University who was only nineteen when he became acquainted with Skoropadsky before World War II by mediation of the representatives of the Lviv branch of
the Hetman movement. With the help of their mutual correspondence Pritsak, among
other assignments of a scholarly nature, was assigned to fully examine the problems of
the family ties of the former hetman afterwhich he published the article “Rid Skoropadskykh: (Istoryko-genealogichna studiia)”. This article became Pritsak’s first serious research work. It was also significant for Hetman Skoropadsky in the framework of the
popularization of the Hetman movement in Europe, as well as in North and South America. After Pritsak’s arrival in Berlin for the continuation of his oriental studies at the
University in 1943 the mutual contacts between these figures renewed and ceased to develop only with the hetman’s death in 1945. In the time span of almost two years of their
constant cooperation, Pavlo Skoropadsky and Omeljan Pritsak were arranging and developing contacts between the hetman’s centre and the Ukrainian Student’s Association. Their
activity was tremendously influential in changing the outlook of the members of the organizations of students. The experience, which the Ukrainian students gained while cooperating with such persons as Skoropadsky and Pritsak, encouraged them to launch new ideas
such as democracy, conservatism, and Christian ethics instead of the former standpoints
such as voluntarism, nationalism, and radicalism. It is vital to emphasize that under the
influence of direct collaboration with Pavlo Skoropadsky in the Berlin period of his life,
the conservative and monoarc hist ideas of Omeljan Pritsak, developed by his teachers in
the Lviv period of life, were considerably strengthened.
