Становлення великих груп: від натовпу та публіки до владно-видовищних масових рухів
Loading...
Date
2018
Authors
Лютий, Тарас
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто підходи до масових рухів у історичному процесі та їхній вплив на стан
західної культури. Продемонстровано перехід від психології натовпу до структури масового
інстинкту та колективної взаємодії. Висвітлено загальні психологічні особливості натовпу в концепції
Ґустава Ле Бона (1841–1931). Проаналізовано позицію Ґабріеля Тарда (1843–1904) на проблему
публіки та громадської думки. Визначено характеристики маси крізь призму психоаналітичної
теорії Зиґмунда Фройда (1856–1939). Центральним пунктом розвідки є вчення про бунтівні маси
з одноіменного твору Хосе Ортеґи-і-Ґасета (1883–1955), де окреслено амбівалентність мас, які
виражають сильні владні амбіції та байдужість до культури. З погляду Ганни Арендт (1906–1975),
у ХХ ст. маси стають жахливими, самовладними, розпорошеними, неструктурованими та анонімними
формуваннями. Натомість Еліас Канетті (1905–1994) подає доволі розгалужену диференціацію
мас від агресивних до пасивних різновидів. Досить несподівані параметри мас можна знайти
у нарисах Зиґфрида Кракауера (1889–1966), а саме – естетичні, технізовані чи ритуалізовані.
Насамкінець автор звертається до концепції Жана Бодріяра (1929–2007), який вивчає сучасні симулятивні
механізми функціонування мас. З’ясовано, що структура мас має не лише матеріальну,
а й "душевну" організацію, вплив якої вельми "заразливий". Прослідковано, що основна лінія трансформації
мас переходить від агресивних ознак через амбівалентні до інертних. У підсумку, маси
перестають бути виразним чинником історичного процесу.
In this article, the author examines different theories and approaches to mass movements in the historical process and their impact on the condition of Western culture. In the short introduction, the main historical, cultural and philosophical origins of the mass movements from antiquity to present time are described. This paper examines the question why the social and cultural influence of the man of mass is difficult to predict. To answer this question, the author demonstrates the continuing transition from the psychology of the crowd to the structure of mass instinct and collective interaction. The first part exposes general psychological characteristics of the mob according to the ideas of Gustave Le Bon (1841–1931). Le Bon describes masses as emotional, irresponsible, uncritical and conservative, although marks heroism and sacrifice as their positive manifestations. In the second part, the author reflects upon the perspective of Gabriel Tard (1843–1904) on this problem. Tard’s term “public opinion” deals with the representatives who – while living in separation – participate in the mass communication. In the third part, attestations of the mass such as humility, conformism and obsession are investigated based on the ideas of Sigmund Freud (1856–1939). The next point of the article is devoted to Jose Ortega y Gasset’s (1883–1955) concept of the revolt of masses. Ortega captures the ambivalence of masses who express the power ambition and indifference to culture. From the point of view of Hannah Arendt (1906–1975), masses become terrible, self-satisfied, atomized, unstructured and anonymous. However, Elias Canetti (1905–1994) defines masses as compressed and scattered, closed and open, fast and slow. Yet different parameters of the masses one can find in Siegfried Kracauer’s (1889–1966) writing – namely aesthetics, technicism, ritual. Finally, in the last part, the author appeals to Jean Baudrillard’s (1929–2007) approach to the problem who declares that masses became silent and indistinct.
In this article, the author examines different theories and approaches to mass movements in the historical process and their impact on the condition of Western culture. In the short introduction, the main historical, cultural and philosophical origins of the mass movements from antiquity to present time are described. This paper examines the question why the social and cultural influence of the man of mass is difficult to predict. To answer this question, the author demonstrates the continuing transition from the psychology of the crowd to the structure of mass instinct and collective interaction. The first part exposes general psychological characteristics of the mob according to the ideas of Gustave Le Bon (1841–1931). Le Bon describes masses as emotional, irresponsible, uncritical and conservative, although marks heroism and sacrifice as their positive manifestations. In the second part, the author reflects upon the perspective of Gabriel Tard (1843–1904) on this problem. Tard’s term “public opinion” deals with the representatives who – while living in separation – participate in the mass communication. In the third part, attestations of the mass such as humility, conformism and obsession are investigated based on the ideas of Sigmund Freud (1856–1939). The next point of the article is devoted to Jose Ortega y Gasset’s (1883–1955) concept of the revolt of masses. Ortega captures the ambivalence of masses who express the power ambition and indifference to culture. From the point of view of Hannah Arendt (1906–1975), masses become terrible, self-satisfied, atomized, unstructured and anonymous. However, Elias Canetti (1905–1994) defines masses as compressed and scattered, closed and open, fast and slow. Yet different parameters of the masses one can find in Siegfried Kracauer’s (1889–1966) writing – namely aesthetics, technicism, ritual. Finally, in the last part, the author appeals to Jean Baudrillard’s (1929–2007) approach to the problem who declares that masses became silent and indistinct.
Description
Keywords
натовп, маси, публіка, громадська думка, атомізація, стаття, mob, masses, public, public opinion, atomization
Citation
Лютий Т. В. Становлення великих груп: від натовпу та публіки до владно-видовищних масових рухів / Лютий Т. В. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2018. - Т. 2. - С. 3-16.