Ефективність концепту діалогічності в сучасному українському літературознавстві

Abstract

Статтю присвячено обґрунтуванню перспектив рецептивно-комунікативної методології в сучасному українському літературознавстві. З огляду на міждисциплінарний характер цього підходу, домінантною моделлю його проектування обрано концепт діалогічності. На основі перегляду проблеми діалогічності в комунікативному аспекті окреслено істотні вектори літературознавчих сфер, пов’язаних із концептом комунікації, а також вказано на можливі "шляхи" перетворення новітніх глобалізаційних ризиків у важливі напрямки контекстуальних і міждисциплінарних студій.

The article is devoted to the argumentation of the prospects of receptive-communicative methodology in Ukrainian literary criticism. Due to the interdisciplinary nature of the approach, a dialogical concept is chosen as a dominant model of its projection. Essential vectors of literary criticism spheres connected with the communicative concept are traced on the basis of a revision of the dialogical problem in the communicative aspect. Also mentioned are the possible "ways" of the transformation of current globalization risks into important directions of contextual and interdisciplinary schools.