У статті здійснено аналіз історико-філософської концепції Петра Кудрявцева в контексті
основних тенденцій та орієнтирів розвитку історико-філософської науки в Європі ХІХ – початку
ХХ ст. Автор з’ясовує специфіку оригінального підходу П. Кудрявцева до розуміння історико-філософського процесу, сформованого на підставі творчого переосмислення протилежних раціоналістичної та емпіричної (позитивістської) моделей історико-філософського пізнання. У статті доведено схожість історико-філософських поглядів київського мислителя з ідейними настановами
представників післягеґелівської історико-філософської традиції (В. Віндельбанда, К. Фішера).
Реконструюючи зміст історико-філософської концепції П. Кудрявцева, зроблено висновок про те,
що концепція київського мислителя, з одного боку, увиразнює стрижневу для західноєвропейської
філософії на зламі ХІХ–ХХ ст. ціннісну проблематику, з другого – має за мету протистояння панівним у сучасній європейській філософії релятивістським та нігілістичним тенденціям.
The article analyzes Petro Kudriavtsev’s historical philosophical conception in the context of basic
tendencies and reference points of development of historical philosophical science in Europe in 19th –
the beginning of 20th cent. For this purpose, the place and significance of reception of European philosophy in
the P. Kudriavtsev’s historic philosophical works are identified. Furthermore, the article discusses the
complex of philosophical and historical ideas that appeared to be productive for development of Kudriavtsev’s
original historical philosophical conception. The latter is proved to be formulated in the process of deep
creative interpretation of European historical philosophical studies achievements (Hegel, Wilhelm
Windelband, Kuno Fisсher), such as ethics and philosophical constructions of the European thought (Kant,
Theodor Lipps, Friedrih Paulsen, Joseph Petzold, Ernst Mach, Herbert Spencer, Auguste Comte).
The author finds out the particularity of the P. Kudriavtsev’s original approach to understanding of historical
philosophical process, based on comprehension of rationalism and empiricism (positivism), two opposite
models of historical philosophical knowledge. Besides, the author argues for the similarity in approach to
the history of philosophy between P. Kudriavtsev and the representatives of historical-philosophical tradition
after Hegel (Wilhelm Windelband, Kuno Fisсher). Reconstruction of P. Kudriavtsev’s historical philosophical
conception allows the author to conclude, on the one hand, that conception reflected one of the central
problems in Western European philosophy on the edge of 19th – 20th centuries – the problem of values. On
the other hand, the conception was aimed to oppose the relativistic and nihilistic tendencies, which dominated
in Modern European philosophy.
