Тисячоліттями міфи творилися у народній свідомості. Нині ми спостерігаємо, як до цього,
раніше таємничого процесу міфотворчості, долучилися цілком конкретні люди, імена яких
стають відомими, а їх творчість знаходить багатьох прихильників. Міфи завжди залишаються
яскравою поетичною конструкцією, яка твориться та функціонує за власними правилами.
Історія, в тому числі археологія, як наукова дисципліна із властивими їй методами і засобами
пізнання, постачає людству факти про його минуле. Одне доповнює інше. Але вибір між: міфом
та історією може і має бути свідомим.
For many millennia the myths have been created in the people's minds. Nowadays we can observe
individual authors joining this previously mysterious process, their names becoming well-known, and
their ideas gaining support of the thousands. The myths, however, always remain vivid and poetic
structures living by their own laws. History and archaeology are branches of science possessing specific
methods of cognition, supplying facts about the past, and proposing their interpretation. In each case
the choice between the history and the myth can and should be conscious. The same pertains to awareness
of the consequences and responsibility for this choice.
