Статтю присвячено дослідженню окремих змін, що відбулись у філософському - і певною
мірою історико-філософському - дискурсі XX cт. y зв'язку з розвитком семіотики, а також
спробами переосмислити взаємовідношення філософії й літератури та представити її як
специфічну практику письма.
The article investigates certain problems of philosophical discourse transformations that took place
in the XX century in the course of development of semiotics, and various attempts to reexamine the
relations between philosophy and literature and to present it as an exceptional practice of l'écriture.
