Статтю присвячено критичному аналізові діяльності ООН щодо захисту прав національних
меншин. З'ясовуються причини і наслідки майже піввікового байдужо-споглядального ставлення
цієї організації до їх поневоленого та дискримінованого становища, ґрунтовно аналізуються
передумови і чинники, які у 1990-х роках призвели до суттєвих позитивних змін у ставленні
ООН до меншин та захисту їх мовних, культурних та політичних прав.
The article offers a critical analysis of UNO's policy concerned with protection of national minority
rights. The authors consider the reasons and the effects of UNO's almost half-century-long indifferent
and observant position as to minorities' discriminated position and then focus on those motives and
factors that led to positive changes in UNO's policy concerned with protection of minority linguistic,
cultural and political rights.
