Стаття присвячена спробі дослідження теорії К. Леонгарда про демонстративні та параноїчні
особистості через поняття особистішого ритму, а також проблемі необхідності теорії особистості
в контексті культурології. Аналіз здійснюється на матеріалі культури російського літературного
символізму і, зокрема, роману Андрія Белого "Петербург".
The topic of the article is analisys of Leongard's theory about démonstrative and paranoic personalities.
The cutural material is the culture of Russian Symbolistic literature on the example of Andrey Bely's novel
"Petersburg".
