У статті показано ідеологічний контекст та вибірковий характер
"декомунізаційного" законодавства, його прямий стосунок із етноцентричною політикою
пам’яті. Автор доводить, що "декомунізація" є спробою легітимації нової політичної
еліти України, котра за умов поточної економічної кризи та військового конфлікту на
Сході країни обрала радикальний спосіб конструювання національної ідентичності. Така
модель консолідації небезпечна тим, що, з одного боку, деінтегрує соціально-, етнічно- й
регіонально неоднорідне українське суспільство, а з іншого, завдає суттєвого удару по
зовнішньополітичному іміджу України як суб’єкта євроінтеграції.
The article deals with both ideological context as well as selective mode of the
"Decommunization" Laws, and their direct relation to the ethnocentric politics of memory. The
author argues that "Decommunization" is an effort of the new Ukraine’s political elite to be
legitimized, but under enduring economic crisis and war conflict in East Ukraine the chosen
option proves to be a way for a radical construction of the national identity. This kind of
consolidation, from the one hand, threatens to disintegration of socially, ethnically and regionally
heterogeneous Ukrainian society and, from the other hand, it might sharply strike on the image
of the country which is considered to become a subject for European integration.
