Конфлікт у дзеркалі лінгвоонтоепістемологічної експертизи: за лаштунками "брані" між Ахіллом і Агамемноном, або Слово після вступу
Loading...
Date
2017
Authors
Сватко, Юрій
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Стаття підсумовує серію досліджень автора, присвячених теорії конфлікту, або конфлікту як предмета знання. Написана в рамках міждисциплінарного підходу, вона об’єднує теоретичні засади і прикладний інструментарій філософії, лінгвістики, семіотики, історії та когнітивних наук для надання сучасним
конфліктологічним студіям статусу строгого вивідного знання з належним поняттєвим апаратом.
Стаття є розгорнутим покроковим автокоментарем до процедурних питань експертизи конфлікту, у фокусі якої вдруге опиняється «гнівний» конфлікт між Ахіллом і Агамемноном в «Іліаді» Гомера – один із модельних конфліктів європейської цивілізації. Автор здійснює рефлексію щодо власного
дослідницького досвіду, аби пояснити етапність, каузальне і телеологічне обґрунтування, поняттєве
та інструментальне забезпечення, загальну траєкторію аналітичної думки на першому етапі лінгвоонтоепістемологічної експертизи конфлікту, що завершується відповіддю на питання «Чи можна
кваліфікувати певний – аномальний щодо можливого порозуміння – стан справ як конфлікт?».
У статті визначено дев’ять «кроків» – ідентифікаторів конфлікту: 1) тематизування звичного і вихідного
щодо можливого конфлікту «станів справ» на тлі обставин-сирконстантів – спільних для
обох станів складників прототипічної ситуації; 2) визначення рівня «нормальності» / аномальності
останніх; 3) уточнення характеру зафіксованих аномалій з огляду на історичні факти культури – прецеденти, правила, заборони; 4) локалізація предметних галузей знання для інтерпретації прототипічної ситуації та її складників; 5) визначення «провідників» – інструментів «потрапляння до знання»;
6) проблематизація знання у «приватних» розуміннях акторів – прямих учасників обох «станів справ»
на тлі сирконстантів прототипічної ситуації; 7) градуювання «приватних» розумінь на шкалі становлення розуміння; 8) зонування «приватних» розумінь на шкалі становлення розуміння з огляду на
«зону конфлікту» (= суперечності «приватних» розумінь); 9) ідентифікація конфлікту.
This article completes a series of studies by the same author covering conflict theory, or conflict as a subject matter of knowledge. It has been written with an interdisciplinary approach integrating theoretical basics and applied toolsets of philosophy, linguistics, semiotics, history, and cognitive science, to impart the status of strict science, including the appropriate conceptual framework, to contemporary conflict studies. The article is an extensive step-by-step self-commentary on procedural issues in conflict expertise focusing – for the second time – on the “angry” conflict between Achilles and Agamemnon presented in Homer’s “Iliad” as one of the pattern conflicts in the European civilization. The author is performing reflection over his own research experience, in order to explain the phases, causal and teleological substantiation, conceptual and instrumental support, the common track of analytical thought at the first phase of [integrated] linguistic, ontological, and epistemological conflict expert study concluded with answer to the question: “Can a certain abnormal state of affairs be treated as conflict?” The article defines the nine “steps” allowing conflict identification: 1) making subject of the usual and initial, as related to a conceivable conflict, “state of affairs” in conjunction with the adjuncts, the latter being common constituents of the prototypical situation; 2) defining the level of “normality” / abnormality thereof; 3) expert finding of patterns of registered abnormalities, as seen in the light of historical facts of culture – precedents, rules, bans; 4) locating the subject matter areas of knowledge for an acceptable interpretation of the prototypical situation and its constituents; 5) defining the “conductors” – the tools for “getting to knowledge”; 6) problematizing knowledge in “private” understandings of actors being immediate participants of both “states of affairs” against the background of adjuncts of the prototypical situation; 7) gauging “private” understandings over the understanding scale; 8) zoning “private” understandings over the understanding scale as related to the “conflict zone” (= controversies of “private” understandings); 9) identifying conflict.
This article completes a series of studies by the same author covering conflict theory, or conflict as a subject matter of knowledge. It has been written with an interdisciplinary approach integrating theoretical basics and applied toolsets of philosophy, linguistics, semiotics, history, and cognitive science, to impart the status of strict science, including the appropriate conceptual framework, to contemporary conflict studies. The article is an extensive step-by-step self-commentary on procedural issues in conflict expertise focusing – for the second time – on the “angry” conflict between Achilles and Agamemnon presented in Homer’s “Iliad” as one of the pattern conflicts in the European civilization. The author is performing reflection over his own research experience, in order to explain the phases, causal and teleological substantiation, conceptual and instrumental support, the common track of analytical thought at the first phase of [integrated] linguistic, ontological, and epistemological conflict expert study concluded with answer to the question: “Can a certain abnormal state of affairs be treated as conflict?” The article defines the nine “steps” allowing conflict identification: 1) making subject of the usual and initial, as related to a conceivable conflict, “state of affairs” in conjunction with the adjuncts, the latter being common constituents of the prototypical situation; 2) defining the level of “normality” / abnormality thereof; 3) expert finding of patterns of registered abnormalities, as seen in the light of historical facts of culture – precedents, rules, bans; 4) locating the subject matter areas of knowledge for an acceptable interpretation of the prototypical situation and its constituents; 5) defining the “conductors” – the tools for “getting to knowledge”; 6) problematizing knowledge in “private” understandings of actors being immediate participants of both “states of affairs” against the background of adjuncts of the prototypical situation; 7) gauging “private” understandings over the understanding scale; 8) zoning “private” understandings over the understanding scale as related to the “conflict zone” (= controversies of “private” understandings); 9) identifying conflict.
Description
Keywords
лінгвоонтоепістемологічна експертиза конфлікту, знання, розуміння, тема, теза, проблема, проблематизація, історія, картина світу, стан справ, прототипічна ситуація, сирконстанти, шкала розуміння, Іліада, Ахілл, Агамемнон, integrated linguistic, ontological, epistemological conflict expertise, knowledge, understanding, topic, thesis, problem, problematization, history, worldview, state of affairs, prototypical situation, circumstants, understanding scale, Iliad, Achilles, Agamemnon
Citation
Сватко Ю. І. Конфлікт у дзеркалі лінгвоонтоепістемологічної експертизи: за лаштунками "брані" між Ахіллом і Агамемноном, або Слово після вступу / Сватко Ю. І. // Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - 2017. - Т. 199. - С. 3-30.