У статті проаналізовано рецепцію образу І. Франка в поезії та есеїстиці О. Лишеги. Образ Фран-а є проекцією авторського міфу первозданності О. Лишеги. І. Франко пов’язаний із тотемним предком (поезія «Він»), шаманом, який здійснює сходження, з’єднуючи Землю і Небо (поезія «Гора»); сим-
волами риби і Христа (есе «Старе золото»). Образ І. Франка є втіленням того, хто все осяг, досконалої людини, а почасти й архетипу Самості, за К. Ґ. Юнґом.
The article analyzes perception of Ivan Franko’s image in Oleh Lysheha’s literature texts. This image is
seen as a projection of Lysheha’s own literary myth of wilderness. Lysheha makes parallels by connecting
Franko with his totemic ancestor (poem “He”), shaman, who gets on the top of the mountain, which symbolizes
an ecstatic journey to the Sky (poem “Mountain”). Franko is also connected with such symbols as “fish”
and “Jesus Christ” (essay “The Old Gold”). In Lysheha’s literary works I. Franko is shown as a man who
gets to the roots of all wisdom; at the same time, he may be treated as an embodiment of the archetype of the
Self, according to K. G. Jung.
