Стаття розглядає категорії «культура» і «цивілізація» у вимірах сучасної гуманітаристики.
Автор відмежовує наукові засади власне культурології (culturology) від культурографії сучасних
англо-американських «cultural studies». Проведено розрізнення постнекласичної наукової парадигми.
Обґрунтовується база для історичної культурології як окремої галузі науки, котра, власне і вивчає
історію культури та цивілізації – з позицій не традиційно-історичної, а культурологічної методології пізнання.
Автор пропонує власне розуміння співвідношення динаміки вимірів культури і цивілізації крізь
призму картини світу (моделей ментальності). Акцентується важливість інформаційного обміну
в культурі, його більша роль у цивілізаційному процесі, аніж соціально-економічні механізми чи ландшафт, котрі, тим не менш, органічно включені в зазначений обмін і можуть суттєво корегувати
його динаміку.
The paper reviews the problematics of the modern academic view on the concepts of ‘culture’ and
‘civilization’. These categories with their peculiar intercommunication became the object of the most
intent attention of humanitarians at the turn of the 21st century. By that time, for the last 15 decades, three
paradigms have taken shape in science as well as in art; those did not just take each other’s place but
sprouted mutually, stimulating transformation and integration processes.
Thus, classical, non-classical, and post-non-classical paradigms co-exist successfully, interacting and
influencing our perception of scientific research objects; these issues are also considered in the paper. The
modern post-nonclassic culture comprehension implies its dynamism, development of non-linearity,
sociality, and environmental interconnection of its agents. Its development – and, for sure, taking into
account its experience accumulated by generations, – implies the historical dimension of culture.
For this reason, a particular attention is spared to the disciplinary field of historical culturology, for
which the culture is neither an institute nor a set of artefacts, but a systematic reflection of the specifics of
public consciousness (stimulating collective activity). That is why the category of ‘mentality’ – worldoutlook
– is so important. It is formed by means of a dynamic complex of information interchange of some
group of individuals with each other and with the surrounding landscape.
Information is another important sphere discussed in the paper, being a specific state and an essential
element of communication. We claim that the very informational exchange makes the foundation of culture.
This basis is to be a regularly reproduced creative process based on the mentality; the intensity and
structure of informative exchange provide the cultural identity. Thus, sometimes under the absence of the
written language or hierarchical forms of power, the dense network structures of information exchange
are able to confirm the processes of a civilization.
